Звернення Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів до Президента України.

Вельмишановний пане Президенте!

Змушений звернутися до Вас у зв’язку з тим, що ситуація зі знищенням українських видавництв і книжкових магазинів набуває системного характеру через викидання їх на вулицю з приміщень, які вони займали упродовж п’ятнадцяти, тридцяти і навіть п’ятдесяти років. Виглядає це цілком законним і, як правило, реалізатори подібних дій аргументують те, що вони роблять, наявністю Постанови Кабінету Міністрів України № 1846 від 27.12.2006 р. «Про внесення змін до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна» і відповідними, доданими до неї методиками, а також заявляють про те, що передача приміщень, які нині займають суб’єкти видавничої справи, іншим орендаторам дасть можливість принести більше коштів до бюджету.

Однак логіка дій цих «великих піклувальників державних інтересів» по відношенню до вітчизняної книги, вибачте за термін, є абсолютно ідіотською. Це все одно, що пропанувати вбивати дітей, бо вони багато їдять і створюють проблеми, а користі від них ніякої. Однак результат цієї логіки і перших і других — це умертвіння майбутнього нашої держави, майбутнього для наших нащадків.

Тільки за останній період лише Київською міськрадою прийнято наступні рішення про виселення у зв’язку з завершенням дії договорів оренди: ТОВ «Видавництво «Обереги» (м. Київ, вул. Саксаганського, 40/85 літ. «А»), Державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво» (м. Київ, вул. Золотоворітська, 11), ТОВ «Журнал «Радуга» (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 51 літ. «А»). Усі звернення громадськості Київською владою ігноруються.

Подібна ситуація назріває і в м. Ніжин (Чернігівська обл.), де ректорат Ніжинського державного педуніверситету попередив директора єдиного на все місто книжкового магазину «Освіта», який забезпечує студентів і школярів як навчальною, так і різножанровою літературою, про те, що не має наміру після травня поточного року подовжувати з ним договір оренди, оскільки є більш багаті претенденти на це приміщення (воно знаходиться на балансі університету). У цьому випадку дії керівництва вищого закладу освіти взагалі розходяться не тільки з завданнями освічення громадян України (що є його основною функцією), а й зі здоровим глуздом.

Мені вже складно знайти відповідні слова, які б врешті решт почули і зрозуміли ті, хто так нещадно, скоріше задля власної дрібної копійки, а не державної казни, знищує все те, без чого неможливе, я не кажу цивілізоване, а хоча б просто людське, обличчя нашої держави.

Вельмишановний Вікторе Андрійовичу, прошу Вас, благаю, зупиніть процес бездумного знищення залишків національної видавничої інфраструктури, збережіть українську книгу як єдине середовище, в якому ще теплиться традиційна мораль українського народу, духовність та інтелект нації.

Щиро розраховую на Ваше розуміння і підтримку.

З повагою

президент УАВК,
голова експертної комісії з питань книговидання та бібліотечної справи
Національної ради з питань культури та духовності при Президентові України  

О. Афонін