Літописцям вручають «Нестора»

Під час Міжнародного книжкового ярмарку «Медвин: Книжковий світ-2006» уперше вручали премію імені Нестора-літописця.

Ідея нової літературної нагороди належить Володимирові Рубану, генеральному директору видавництва «Київська Русь». Першу премію імені Нестора-літописця вручали 9 листопада, у День української писемності. Навколо неї ще нема такого ажіотажу, який, наприклад, має «Коронація слова». Однак усе попереду. Найкращих літописців сучасності визначали фахівці із журналу «Київська Русь». Перше місце (та приз 40 тис. гривень) поділили колектив авторів під псевдонімом Олесь Бережний (за твір «Тузла, дядя Вася та весло») і Мар’яна Кияновська (за збірку поезій «Діва єдиноріг...»). Коли головний редактор журналу Дмитро Стус оголосив імена лауреатів, жодного з них не виявилося в залі. Натомість Мар’яна Савка, літературна подруга Кияновської, згодилася передати їй трофей.

Чому вони не з’явилися? Може, тому, що премія не така престижна й розкручена, а може, їх не поінформували про церемонію, як і більшість гостей книжкового ярмарку. Письменник Юрко Покальчук сказав: «Про «Нестора» не чув. Та я взагалі не люблю премій». А може, саме приміщення Інституту фізкультури, де зазвичай відбувається цей ярмарок, викликає неприємні асоціації з непровітрюваними шкільними роздягальнями. Володарями другої та третьої премій імені Нестора-літописця стали знаний математик Ісак Кушнір та новеліст Василь Портяк, котрі власноруч отримали свої нагороди.

Найдавніший  із літописних пергаментів, що дійшов до нас, датовано 1377 роком. До того списку входить «Повість минулих літ», автором якої був монах Києво-Печерського монастиря преподобний Нестор (1050–1114 рр.). Саме його ми вважаємо батьком вітчизняної історії й узагалі  словесності. Щодо перспектив премії імені Нестора-літописця сказав Дмитро Стус: «Є час для накопичення коштів для преміантів. Але справа, власне, не в грошах. А у визнанні та повазі до української книги й авторів. Адже людина живе, доки її пам’ятають».

Ганна Шкляр, 16 листопада 2006