Практики святкування Всесвітнього дня книжки у світі

Всесвітній день книжки і авторського права знову відзначають 23 квітня. Про символічність цієї дати "Друг читача" вже писав - саме цього дня 1616-го року померли Сервантес, Шекспір і де ля Вега, а народилися Дрюон і Набоков. Деякі дослідники навіть кажуть,  що Шекспір цього дня не лише помер, а і народився. Отже, впродовж одного дня у світовій літературі сталося стільки всього, що ліпшої ілюстрації для міжкультурного діалогу, тяглості традиції, соціального і культурного прогресу людства годі знайти.

Ідея святкування Дня книжки належить Міжнародній асоціації видавців. А найстаровинніша традиція святкування походить з Каталонії, де вже впродовж 80-ти років 23 квітня - на День Юрія - відбувається безліч книжкових ярмарок і вуличних фестивалів, а за кожну куплену книжку традиційно дарують троянду. Сенс цього жесту простий: "троянда - для кохання, а книжка - назавжди".

Певно тому саме іспанська делегація при ЮНЕСКО 1995-го року запропонувала обрати цей день для Всесвітнього дня книжки. Її підтримали ще 20 країн-членів ЮНЕСКО. Російська делегація не втратила нагоди поговорити про те, наскільки важливим для неї і для людства в цілому є захист прав інтелектуальної власності та запропонувала зробити цей день ще й Днем авторського права. От і маємо Всесвітній день книжки і авторського права з ініціативи ЮНЕСКО. Вдала нагода привернути суспільну увагу до пропаганди читання, видавничої справи і захисту інтелектуальної власності шляхом дотримання авторських прав.  А також до проблеми доступності книжок для читачів.

Нині Всесвітній день книжки святкують у сотнях країн світу. 2006-го року найбільше подій відбувається у Турині - Всесвітній книжковій столиці 2006. У театрах, салонах і кав'ярнях відбуваються зустрічі з відомими письменниками, з-поміж яких, такі як Барікко, а на вулицях звучать концерти музичних гуртів. В інших країнах політики та видатні особистості розповідають про свої найулюбленіші книжки та читають уголос уривки з них. Бібліотеки, школи та недержавні організації проводять фестивалі читання і обговорення книжок, книжкові виставки. Наприклад, Азербайджанська делегація при ЮНЕСКО організувала в приміщенні ЮНЕСКО унікальну виставку "Мініатюрні книжки - шедеври світової літератури". У Каїрі Єгипетське Міністерство Внутрішніх Справ провело широку кампанію привернення суспільної уваги до порушення прав інтелектуальної власності і семінар з боротьби з піратством. А в Іспанії видали книжку коміксів "Пригоди Копії", щоб звернути увагу студентів і молоді на потребу дотримуватися авторського права (копірайту).

Іспанська традиція святкування Дня книжки справді унікальна. Щороку кілька днів поспіль на кафедрі мадридського "Атеніума" уривки з "Дон Кіхота" читають міністри, професори, школярі і робітники; тривають телемости з іспанцями, які мешкають за кордоном. А цього року в одній з телепрограм навіть мав читати вголос сам король.

У Мозамбіку 15 картин мозамбікських художників продали на благодійному аукціоні, а отримані кошти спрямували на реабілітаційні проекти, пов'язані з виданням спеціальних книжок і спортивні заходи. Учасників аукціону також попросили подарувати свої книжки бібліотекам. Шведська Асоціація видавців подарувала школам 35 тисяч книжок. Всі ці книжки надійшли безкоштовною поштою 23 квітня. На Кубі Регіональний офіс ЮНЕСКО з питань культури відкрив в історичному палаці XVIII століття у центрі Гавани Бібліотеку культури ЮНЕСКО. А Франкфуртський книжковий ярмарок просто запропонував відзначити цей день, подарувавши комусь улюблену книжку.

Усіх святкування Дня книжки у тій чи тій країні залежить від підтримки з боку місцевих письменників, видавців, вчителів, бібліотекарів, книгарень, ЗМІ, громадських і державних організацій. Організаторами акцій виступають Національні Комісії ЮНЕСКО, клуби ЮНЕСКО, центри та асоціації, школи та бібліотеки,  а найчастіше - мотивовані особистості здатні працювати разом. День книжки і фестивалі читання розтягують на цілий місяць. Видавці і книгарні влаштовують розпродажі, кошти з яких спрямовують у публічні бібліотеки та бібліотеки лікарень, в'язниць, таборів біженців. Для дітей влаштовують цікаві заходи, на кшталт вечері для дітей, драматургів і сценаристів за підтримки місцевого Будинку кіна.

Велика Британія та Ірландія домовилися обрати свою дату для відзначення Всесвітнього дня книжки і роблять це щороку 2-го березня. Цього дня видавці і книгорозповсюджувачі працюють разом щоб  пропагувати читання для збагачення себе та інших. Мета їхньої акції - створити для дитини можливість відчути радість читання та отримання власної книжки. Національний координаційний комітет ще з січня реєструє школи-учасниці акцій і контактує з ними щодо програми заходів. Організаторами акцій стають більше тисячі осіб з усієї країни. Компанія Національні книжкові гроші разом з книгарнями випускає спеціальні книжкові гроші (номіналом 1 фунт чи півтора євро в Ірландії). Ці книжкові гроші у День книжки можна обміняти на одну з шести книжок, спеціально виданих з нагоди цього дня, або докласти при купівлі будь-якої книжки чи аудіокнижки у книгарнях-учасниках проекту.

У Південно Африканський Республіці Всесвітній день книжки координує спеціально створений Центр книжки. Він, насамперед, опікується випуском десятків тисяч постерів з нагоди Дня книжки, організовує конкурси творів для школярів і семінари для вчителів щодо їх проведення та оцінювання, зустрічі з розвитку бібліотек та книжкові вікторини. Напис на цьогорічному постері - "Книжки розмовляють: А Ви слухаєте їх?". Цю фразу виголошує обличчя відомої телезірки. Слоган попереднього 2005-го року - "Читання - назавжди". Тоді фотографію однієї з сільських пересувних бібліотек передрукувала більшість ЗМІ із закликом до сфотографованих осіб відгукнутися у Всесвітній день книжки. Відгукнулося троє і Центр книжки організував для них поїздку у столицю і цикл інтерв'ю. У столицю приїхали і переможці конкурсу шкільних творів, зустрілися з відомими письменниками, отримали книжкові подарунки від міжнародних видавничих груп.

У Кореї більшість заходів відбувається навколо конкурсу шкільних есеїв. Цьогорічна тема - культурна різноманітність і толерантність. А у Гонконзі школярі змагаються у створенні найкращої електронної книжки. Шаблоном для неї слугує електронна книжка адаптована з Cambridge English Readers.

У Росії День книжки має статус пам'ятного дня з 1995-го року. З 2003-го року з ініціативи Міжнародного союзу книголюбів його гучно відзначають по всій країні. Від московського свята книги на Арбаті (організатори: Міжнародний союз книголюбів та Російський книжковий союз за підтримки усіх можливих міністерств і відомств, "Літературної газети", "Книжкового огляду" і "Російського письменника") - у програмі продаж книжок, виступи видавців і авторів, конкурси, концерти, вікторини; до кафедри видавничої справи і редагування Тюменського державного університету - ті ж зустрічі з видавцями і письменниками, акція "Подаруй книжку!", конкурс рекламних слоганів про книжку і читання, написання книжки пам'яті Франсуа Війона (у квітні виповнюється 575 років з дня його народження).

До організації Дня книжки у Казахстані окрім традиційних Національної бібліотеки, музею Книги, Союзу письменників і видавців долучаються волонтери (Оргкомітет Весняного тижня волонтерів). У програмі заходів ті ж круглі столи, виставки, ярмарки, публічні читання, акції "Подаруй книжку бібліотеці". Кілька років тому цього дня "Кока-Кола" дарувала дітям книжки про Гаррі Поттера.

Минулого року ми розпочали розмову про відзначення Всесвітнього дня книжки в Україні. Брати Капранові звернулися до влади з парламентської трибуни, група київських письменників та видавців (Марія Матіос, Андрій Кокотюха, Анатолій Дністровий, Микола Крещановський, директор видавництва "Нора-Друк" Елеонора Сімонова та директор київської "Книгарні видавців" Микола Кравченко) на запрошення міської громади з'їздили до Гусятина (Тернопільська область) і урочисто відкрили місцеву "Книгарню видавців" - першу в місті за майже 15 останніх років.

Про виступ братів Капранових у січні цього року згадали з трибуни Верховної ради представники Народного блоку Литвина у контексті того, що  нашим урядовцям нарешті не соромно буде публічно офіційно на належному державному відзначати не лише Всесвітній день книжки та авторського права, а й багато інших гарних високодуховних подій на державному рівні. Але ні згадки більше на урядовому рівні. Хоча, може, вони про День книжки не згадують, а про інші гарні високодуховні події не забули.

Але про Всесвітній день книжки пишуть ЗМІ, говорять видавці та бібліотекарі. Хоча ніхто так і не скористався з нагоди зробити День книжки справді всеукраїнською акцією. Може, ЮНЕСКО в Україні не цікавиться книжками. Може, у нас громадяни самостійні і не хочуть об'єднуватися у широкі компанії. Наприклад, Національний музей літератури України вже провів на шкільних канікулах Тиждень дитячої книги (зустрічі з дитячими видавцями, вистави і концерти, конкурс дитячого малюнка "Ілюстрація до улюбленої книги", вікторини та перегляд мультфільмів). А Форум видавців вже розпочав П'ятий Фестиваль дитячого читання "Книгоманія" (Всеукраїнський конкурс дитячого читання "Найкращий читач року") і без Всесвітнього дня книжки.

Може, цього року Великдень завадив. Не кожен святкуватиме Книжковий Великдень, як це робив один з моїх співробітників. Хоча, на відміну від книгарень, наші магазини продуктів і одягу практикують Великодні акції, і росіянам Великдень не завадив. Але, якщо серйозно, то немає організації чи особи, яка б очолила цю діяльність, запросила інші організації, координувала широку кампанію. І не лише щодо Всесвітнього дня книжки, а і щодо проблеми поповнення фондів публічних, дитячих і шкільних бібліотек, промоції сучасної української літератури в країні і за кордоном, тощо. Вочевидь, самому щось робити надійніше, але разом, ніби, ефективніше. Принаймні інші так кажуть і роблять.