УКР

ENG

Портал української книги

Реклама
Книжковий ринок України

Загальна інформація
Мовою статистики
Аналітика
Законодавство
Український підручник
Бестселери

Інструменти

Галузева періодика
Інформаційні технології
Маркетингові інструменти
Консультації
Книжкові тендери
Бібліотека (документи)
Корисні ресурси
Видання для фахівців видавничої справи
Поліграфічні послуги
Copyright International Agency: послуги авторам та видавництвам
Програмне забезпечення

Новини та події

Новини книжкового ринку
Форум Видавців 2013
Огляд преси
Прес-релізи компаній
Календар книжкової індустрії
Нові книги
Події
Ініціативи книжкового ринку
УАВК: листування з владою
Літературно-критичний журнал «Київська Русь»

Діловий досвід

Міжнародний досвід

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів
Колонка експерта
Опитування
Новини
Книжковий магазин "Власна справа"

  Опитування  
Книгам якою мовою Ви віддаєте перевагу?







  Пiдписатися  


bigmir)net TOP 100
Rambler's Top100

Міжнародний досвід


Навчання з використанням бібліотек та авторського права


Інформаційне засідання зі змісту навчання та авторського права в електронну добу спільно з тринадцятою сесією Постійного Комітету з авторського права та суміжних прав Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ)

Навчання з використанням бібліотек та авторського права

Тереза Гакетт

Міжнародна Федерація Бібліотечних Асоціацій (ІФЛА) та Консорціум Електронна Інформація для бібліотек (eIFL)

ВСТУП

Доброго ранку, пані та панове, поважні делегати. Я хотіла б подякувати Секретаріат ВОІВ за запрошення взяти участь у цьому засіданні і представити повідомлення на тему "Навчання з використанням бібліотек та авторського права".

Міжнародна Федерація Бібліотечних Асоціацій (ІFLА) та Консорціум Електронна Інформація для Бібліотек (eIFL) є організаціями, які спираючись на членство, представляють бібліотеки по усьому світу. ІФЛА представляє провідні бібліотеки та бібліотечні асоціації150-ти країн світу починаючи з 1927 року. Консорціум eIFL виступає від імені чотирьох тисяч провідних бібліотек 50-ти країн, серед яких є як розвинені країни, , так і ті, що розвиваються, а також країни з перехідною економікою.

Я коротко висвітлю роль бібліотек і освіти, розвитку та авторського права, а також у який спосіб авторське право впливає на бібліотечні послуги та освіту, а потім викладу базовий перелік винятків та обмежень, що узгоджені з існуючими міжнародними угодами.

РОЛЬ БІБЛІОТЕК

Бібліотеки та інформаційні служби є воротами до світу знань та культури. Бібліотеки усіх типів є "народними університетами", що надають доступ до знань, навчання та ідей; вони є важливою складовою процесу формування креативного та інноваційного суспільства. Тому і не дивно, що дві країни, Норвегія і Канада, що посідають протягом останніх десяти років перші місця у Індексі Розвитку Людини (публікація ООН)1 , мають потужну бібліотечну інфраструктуру.

Бібліотеки це не просто полиці з книжками чи зібрання баз даних. Їхні ресурси є ретельно відібрані і організовані навченими фахівцями. Унікальна роль бібліотек полягає у тому, що вони надають персоніфіковану інформацію, бо відповідають на специфічні питання і задовольняють індивідуальні потреби громадян. Ця особливість є суттєвим доповненням до загальної передачі знань засобами масової інформації, і робить бібліотеки важливими для формування добре інформованого населення і демократичного та відкритого суспільства.2

БІБЛІОТЕКИ ТА ОСВІТА

Бібліотеки та освіта є спорідненими, синонімічними поняттями. Бібліотека не має жодного значення, якщо не надає знань. Якісна освіта не може існувати без доступу до якісних інформаційних ресурсів, що забезпечують процеси викладання, навчання та дослідження.3

Ця закономірність знаходить відображення у освітній політиці у всьому світі. Комісія з освіти, аналітично-дослідницька установа США, проголошує:

"Дослідженням встановлено, що якісно працюючі бібліотеки...пов’язані з високими оцінками за тести з читання."4

Державний департамент з освітньої політики Нігерії заявляє: "Оскільки бібліотеки є одним з найпотужніших засобів освіти, керівники шкіл мають забезпечувати їхні навчальні заклади працюючою бібліотекою..."5

Якість бібліотечних послуг є одним з критеріїв акредитації університету, а також складовою його рейтингової оцінки.

Іншими словами, ефективність закладу освіти у навчальному процесі та у підготовці якісних фахівців та висококваліфікованих дослідників залежить від забезпечення якості послуг на підтримку навчання, що їх надають бібліотеки. Чого варті Кембридж чи Гарвард без їхніх бібліотек?

БІБЛІОТЕКИ ТА РОЗВИТОК

Найпотужнішим ресурсом розвитку є людський ресурс. В інформаційному суспільстві це означає , що освічене населення є важливим для економічного поступу. Фундаментальною основою освіченого населення є письменне населення. Рівень письменності відповідає рівню розвитку країни. У свою чергу, існує безпосередня залежність між рівнем письменності та бібліотечними зібраннями. Країни з найнижчим показником кількості бібліотечних одиниць на душу населення мають і найнижчий рівень письменності населення.6 Бібліотеки стають більш потужними, сприяючи інформаційній обізнаності та надаючи підтримку і навчання для ефективного використання інформаційних ресурсів.

Визначені ООН Цілі Розвитку Тисячоліття (2000) є одним із серйозних викликів, що постає перед світовою спільнотою. Ось що говорить Кофі Аннан про досягнення цих цілей: "Ми не можемо перемогти швидко... Потрібен час, аби підготувати вчителів, медиків та інженерів; аби побудувати дороги, школи і лікарні, аби зміцнів малий та великий бізнес, здатний створювати робочі місця та необхідний прибуток."7

Майбутні вчителі, лікарі та інженери у бідних країнах часто повністю покладаються на університетську бібліотеку, що надає учбові та наукові матеріали для їхніх навчальних курсів. Аби досягти Цілей Розвитку Тисячоліття8 , країни, що розвиваються, мають зосередити свої зусилля на забезпеченні максимально широкого доступу до змісту навчання.

БІБЛІОТЕКИ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Отже, яким є ставлення бібліотек до авторського права? Бібліотеки підтримують авторське право, бо ми визнаємо потребу творця у винагороді за власну працю, а також необхідність захистити твори від піратства та неналежного використання. Ми підтримуємо авторські права та заохочуємо користувачів бібліотек до їх дотримання.

Але авторське право є не тільки засобом захисту правовласників. З часів його запровадження авторське право також забезпечувало рівновагу між необхідністю захистити автора та правом користувача мати доступ до інформації з метою викладання, навчання та інших творчих дій. Дієвість авторського права насправді полягає у забезпеченні поєднання винятків та обмежень з адекватними нормами охорони авторського права.

Міжнародні угоди з авторського права регулюють тільки виключні права авторів та інших правовласників, а не винятки з цих монопольних прав. Винятки залишені на розгляд місцевих парламентів, які визначають їх перелік, у той час як трьохступеневий контроль є запобіжником проти занадто широкого трактування винятків. Незважаючи на положення Бернської конвенції про допустимість винятків і обмежень, насправді ситуація виглядає так, що права власника є визнані і гарантовані на міжнародному рівні, а обмеження регулюються на місцевому рівні і мають вибірковий характер. Це з самого початку створює дисбаланс.

Угода з авторського права ВОІВ містить положення про необхідність " підтримувати баланс між правом авторів і суспільними інтересами, особливо у сферах освіти, науки та доступу до інформації".9 Але як же підтримувати баланс у випадку коли національні винятки або взагалі не визначені, або дуже обмежені?

Якщо балансу немає, це означає, що авторське право діє проти бібліотек, проти навчання, проти людей з обмеженими можливостями, проти доступу до знань і зрештою проти розвитку.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО ЯК ПЕРЕШКОДА ДЛЯ БІБЛІОТЕК ТА ОСВІТИ

Авторське право дедалі активніше діє як перешкода для бібліотек та освіти. На світовому конгресі бібліотек у Осло у серпні 2005 року10 понад триста бібліотекарів з розвинених країн та країн, що розвиваються, обговорювали проблеми щодо авторського права, з якими вони щоденно стикаються.

Ось ці узагальнені проблеми:

  • проекти оцифрування видань гальмуються, бо немає винятків для довгострокового збереження. У місцях, де документ був оцифрований, часто буває складно дістати дозвіл на надання доступу до нього. Перемовини можуть бути довгими і виснажливими, навіть щодо книг , тираж яких розпродано. Якщо бібліотеки не можуть зберегти наш культурний спадок, це серйозна втрата для прийдешніх поколінь;
  • бібліотеки стикаються із збільшенням обмежень щодо використання аудіовізуальних матеріалів, зокрема права імпортування, що є дуже серйозною проблемою для невеликих та багатомовних країн;
  • для різних форматів застосовуються різні правила, замість того аби для використання усіх форматів існували однакові обмеження авторського права;
  • значний масив інформації, накопичений у бібліотеках, є недоступним для оцифрування, для програм дистанційного навчання, для включення електронних текстів до інформаційних пакетів до навчальних курсів та для інших форм використання, що зазвичай потребують дозволу власника авторських прав.

Ось вам приклад, наведений колегою з Південно-Африканської Республіки.11 Друкований формат є конче важливий для письменності та освіти. Уявімо собі людину, яка навчає письменності у маленькому поселенні у країні, що розвивається. Члени її групи не мають постійного місця проживання, тому не можуть позичати книжки додому у місцевій бібліотеці. У них немає електрики, отже вони не можуть скористатися "законним правом використання" ("fair use"), аби зробити собі копії з потрібних матеріалів, які перебувають під охороною авторських прав. Згідно з вимогами авторського права їхній вчитель не має права виготовити значну кількість копій для усієї групи у місцевій бібліотеці. Знову ж таки відповідно до норм авторського права вчителька не може здійснювати переклад або готувати інші навчальні матеріали для різних рівнів письменності та різних вікових груп на основі оригінального твору. Людям з її навчальної групи ледь вистачає коштів на харчування, одяг та медичну допомогу. Книги для них є предметом розкоші, і сплачувати відрахування власникам авторських прав вони не в змозі. Отже який у цієї вчительки вибір? Робити копії та створювати похідні твори чи увічнювати неписьменність?

Якщо законодавство про авторське право вважається пристосованим до рівня розвитку країни, то як же людям у найбідніших країнах навіть просто перейти від неписьменності до письменності? Чи коли-небудь їхні нації перетворяться з країн, що розвиваються, на розвинені країни? І як навчити людей у цих країнах прочитати закон про авторське право?

МІНІМАЛЬНИЙ НАБІР ВИНЯТКІВ ТА ОБМЕЖЕНЬ

У електронну добу країни не можуть мати життєздатну, сучасну економіку без забезпечення вільного доступу до знань. Впродовж останніх десяти років багато міжнародних угод, генеральних директив Європейського Союзу та двосторонніх торговельних угод чинили перешкоди вільному доступу до знань, особливо у електронному середовищі. Нам необхідно визначити мінімальний перелік прав користувача, аби відновити баланс і досягти порозуміння між правовласниками та користувачами. Ось чому нам потрібен "Договір про доступ до знань" (A2K). Такий договір створить міжнародну інфраструктуру, сприятиме збереженню прав користувачів, а також унормує управління авторськими правами в електронну добу.

Що ми можемо зробити зараз в межах існуючої міжнародної інфраструктури? Рут Окідіджі, професор права Університету штату Міннесота, США здійснила дослідження з цього питанняю.12 Після аналізу Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів та огляду емпіричних даних про винятки та обмеження, впроваджені у національне законодавство, професор Окідіджі склала перелік винятків та обмежень, передбачених Бернською конвенцією та /чи національними законами країн-членів СОТ.13

Винятки стосуються:

  • Особистого використання: найчастіше застосовуваний виняток з права відтворення (копіювання).
  • Критичних матеріалів та оглядів: застосовується у більшості країн. Статтею 10 Бернської конвенції дозволяється використання цитат із твору.
  • Використання з освітньою метою: вчителям дозволено використовувати уривки з творів на будь-яких носіях, що перебувають під охороною авторського права, з метою пояснення , оскільки це співвідноситься з законним правом використання ("fair use"). Хоча ця норма може досить широко трактуватися і дозволяє включення, наприклад, дистанційної освіти, більшість країн, на думку професора Окідіджі, такою можливістю не скористалися (Стаття 10(2)).
  • Відтворення у засобах масової інформації: країни можуть визначати випадки, у яких твори, , що перебувають під охороною авторського права, можуть бути використані в оглядах поточних подій. (Статті 10bis та10bis (2)).
  • Записів короткочасного користування: радіомовна організація може здійснювати запис одноразово переданих в ефір творів для створення власного архіву. (Стаття 11 bis).
  • Бібліотек: відтворення (копіювання) з метою збереження, заміни або у інших випадках обмежень використання. Цей виняток обумовлений важливістю освіти для суспільства і провідної ролі бібліотек у цьому відношенні.
  • Людей з обмеженими можливостями: Винятки для цієї групи людей у Бернській конвенції чітко не зазначено, але деякі країни передбачили їх у національному законодавстві з інтелектуальної власності, аби полегшити доступ для людей з обмеженими можливостями.
  • Комп’ютерних програм та мереженої взаємодії: У Бернській конвенції ці винятки чітко не зазначено, але у законах деяких країн є положення, що дозволяють копіювання комп’ютерних програм для потреб мереженої взаємодії.

Сьогодні немає жодних причин для кожної з країн зволікати з прийняттям цього базового переліку винятків і обмежень. Така дія продемонструє прагнення досягти балансу між національним законодавством з авторського права та суспільними інтересами у відповідності до міжнародних угод. З точки зору бібліотечної громади це не ідеальне і далеко не остаточне рішення, але воно може стати відправною точкою для подальшої дискусії.

ВИСНОВКИ

На моє переконання авторське право не має бути перешкодою для бібліотечних та освітніх послуг. Я б хотіла, аби авторське право було засобом полегшення доступу до знань у бібліотеках. Мені б хотілося, аби авторське право повернулося до свого первісного призначення "заохочувати навчання", як це зазначено у першому законі з авторського права – Статуті королеви Анни (1710).14

Я закликаю поважних делегатів подумати про важливість винятків і обмежень авторського права для бібліотек і навчання у контексті глобального доступу до знань. Особливо це важливо для країн, населення яких потерпає від голоду, епідемій, зокрема, поширення ВІЛ/СНІД, а також для розв’язання інших важливих проблем. Цим країнам треба надати допомогу у забезпеченні професійної підготовки вчителів, медичних працівників, інженерів завтрашнього дня, від яких значною мірою залежить здійснення Цілей Розвитку Тисячоліття.

ІФЛА та Консорціум Електронна інформація для бібліотек рекомендує Комітету внести питання про винятки та обмеження авторського права до порядку денного цієї сесії. Ми сподіваємося на жваву дискусію, і радо візьмемо участь у подальшому обговоренні проблем, пов’язаних з бібліотеками.

Дякую за увагу.

Переклад українською Ганни Воскресенської за Learning with Libraries and Copyright Issues, WIPO Information Meeting on Educational Content and Copyright in the Digital Age: http://www.wipo.int/meetings/en/details.jsp?meeting_id=9462


1 http://en.wikipedia.org/wiki/Human_Development_Index

2 Александрійський маніфест ІФЛА про бібліотеки, інформаційне суспільство у дії. Ухвалено у Александрії, Єгипет, Александрійська бібліотека, 11 листопада 2005р. http://www.ifla.org/III/wsis/AlexandriaManifesto.html

3 Роль бібліотек в освіті/ проф. К.М. Сайфул Іслам http://www.infosciencetoday.org/educa.htm

4 http://www.ecs.org/html/issue.asp?issueID=223

5 "Використання бібліотек Нігерії як засобів освіти та національного розвитку у 21 столітті" /Роуз Б. Окій, керівник технічних служб, http://www.libr.org/ISC/articles/21/13.pdf

6 Посібник для бібліотекаря Володимира Вертсмана (The Librarian’s Companion by Vladimir F. Wertsman; Greenwood Press, 1966).

7 http://www.un.org/millenniumgoals/

8 www.col.org/programmes/infoknowledge/CopyrightDoc_200505.pdf

9 http://www.wipo.int/treaties/en/ip/wct/trtdocs_wo033.html

10 http://www.ifla.org/IV/ifla71/Programme.htm#18August

11 Деніз Ніколсон, Університет Вінвотерстренда, Південно-Африканська Республіка http://www.ifla.org/IV/ifla71/papers/

12 Draft The International Copyright System: Limitations, Exceptions and Public Interest Considerations for Developing Countries in the Digital Environment by Ruth Okediji http://www.iprsonline.org/unctadictsd/docs/Okediji_Copyright_2005.pdf

13 Більшість цих винятків не передбачають відшкодувань, але у деяких країнах континентальної Європи існує система стягування платні за устаткування, за допомогою якої правовласники опосередковано отримують компенсацію.

14 Документ IFLA: "Обмеження та винятки з авторського права та суміжних прав у електронну добу: Міжнародна бібліотечна перспектива. http://www.ifla.org/III/clm/p1/ilp.htm



Міжнародний фонд "Відродження"
http://www.irf.kiev.ua/
Ірина Кучма

НазадДо верху
 SHOP.VlasnaSprava.info 

Інтернет-магазин ділової книги "ВЛАСНА СПРАВА" рекомендує:


  Колонка експерта  

Українська книга стрімко летить у безвість наче славнозвісний потяг Хюндай

Нещодавно в одній з інформагенцій столиці відбулась прес-конференція, на якій провідні оператори вітчизняного книжного ринку разом з новим керівництвом Комітету культури та духовності України шукали рецепт виживання української книги, яка сьогодні знаходиться в стані агонії...




MATRA PROGRAMME,
NETHERLANDS MINISTRY
OF FOREIGN AFFAIRS
Технологічна підтримка Activemedia
Rambler's Top100