Подорож до майбутнього, але такого бажаного книжкового світу.

Від 31 березня до 5 квітня 2007 року відбувався робочий візит української делегації до столиці Нідерландів Амстердама. До складу делегації увійшли учасники програми "Український книжковий проект". Метою подорожі стало ознайомлення з системами книжкової торгівлі та дистрибуції країни на базі відвідування найпотужніших видавничих та книготорговельних підприємств, отримання досвіду щодо методів та принципів їх функціонування.

Цей візит став іще одним із етапів утілення "Українського книжкового проекту", який реалізовується за підтримкою Міжнародного Фонду "Відродження", Fund for Central and East European Book Projects,, програмою МАТРА Міністерства закордонних справ Нідерландів, що стартував 2005 року та активно розвивається вже понад 2,5 роки. До складу делегації увійшли директор книготорговельного підприємства "Самміт-книга" Ігор Степурін, керівники видавничого концерну "Джерела М" Віталій та Дмитро Капранови, , керівники проекту "100 тисяч книжок": Олена Олійник («Джерело М») та Даневіч Сніжана («Самміт-Книга»), а також представники регіональних дистриб’юторських центрів компаній "Самміт-книга" та "Джерела М", відкритих у рамках вказаного проекту в Запоріжжі, Миколаєві, Вінниці та республіці Крим.

Програму візиту була ініційована Іриною Кучмою та Динарою Чубаровою (Международный фонд «Відродження») спільно с Вірой Уэблс та Карелом Маркусом (СЕЕВР), підготував та реалізував програму візиту Гус Схют, відомий фахівець книжкового бізнесу, член Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Нідерландів.

Враховуючи обмежені можливості підвищення кваліфікаційного рівня фахівців книжкового бізнесу, майже повну відсутність джерел надходження практичної інформації про будування сучасних моделей видавничих та книготорговельних структур та їх господарювання, цю подорож можна розцінювати як суттєвий внесок до скарбниці практичних знань, що можуть стати у пригоді вітчизняному книжникові.
Тож ми вирішили звернутися до одного з делегатів, Ігоря Степуріна директора книготорговельної компанії "Самміт-книга", та запропонувати йому поділитися враженнями від візиту.

Ю.В. Пане Ігоре, окресліть, будь ласка, основну програму Вашого перебування в Амстердамі?

І.С. Візит до Амстердама був дуже насиченим і складався з відвідування 12 книжкових магазинів Амстердама, в тому числі й головного дистриб’юторського книжкового Центру Нідерландів – Центрального будинку книги. Хочу зауважити, що графік візиту був чітко й ретельно спланований, у нас майже не було часу для відпочинку. Програма заходів тривала від самого ранку аж до вечора й складалася в основному з професійних відвідувань магазинів, зустрічей із директорами цих структур, семінарів та лекцій. Така побудова візитів не є know-how, вона вже давно апробована й успішно працює в багатьох європейських країнах. Зрозуміло, що на базі фахових структур можна не тільки почути, але й побачити, як розвивається структура, відчути її переваги та особливості. 

Ю.В. Які чинники та принципи роботи книготорговельної системи докорінно відрізняють нашу систему господарювання від голландської? Що Вас особисто вразило в цій системі?

І.С. По перше – це масштаби книжкового ринку Голландії. Сьогодні там активно працює більш ніж 500 видавництв, які щороку видають 80 000 найменувань книжкової продукції, загальним накладом 40 мільйонів примірників. Зазначені видання реалізовують 1800 книжкових магазинів. Та весь цей процес відбувається на території 42 тисячі квадратних кілометрів при шістнадцяти міліонному населенні (!).

У Голландії всі книгорозповсюджувачі працюють за єдиною схемою, тобто і Центральний будинок книги, і книгарні реалізовують літературу за єдиною ціною, завжди, незалежно від обсягів закупівлі й асортименту. Звичайно, для книгарень діє система знижок, але кінцевий користувач бачить на прилавках одну ціну на окремо взяте видання. Система книгорозповсюдження в країні побудована так, що видавець передає весь наклад до Центрального Будинку книги, який є центром розподілу та логістики. До речі, він є приватною установою. Його націнка становить від 5 до 7% на літературу.

Ю.В. Звучить вражаюче. Як давно існує Будинок книги та як він діє?

І.С. Центральному Будинку книги вже понад 100 років, але в сьогоднішньому форматі він працює з 1973 року. На початку його діяльності головним напрямком була книжкова дистрибуція, але пізніше додалося розповсюдження канцелярських товарів та іншого офісного приладдя, але основою діяльності залишається реалізація книжок. Власних книгарень Будинок книги не має. Тож головною відмінністю системи розповсюдження від української є наявність великого гуртовика, який займається акумуляцією та розподілом книжок. Насправді це величезна та закрита територія, куди вдається потрапити навіть не кожному фахівцю голландського книжкового бізнесу, розташована у маленькому містечку Кулемборг, розташованому більш ніж 100 кілометрах від Амстердаму.

Ю.В. Що ж такого голландці ховають від зайвого ока?

І.С. Всередині це справжня книжкова Мекка. Спочатку ми потрапили до конференц-залу. Нас привітно зустрів виконавчий директор – Ханс Уиллем Кортенраад, і його розповідь про голландську систему книгорозповсюдження була підкріплена візуальним рядом, демонстрованим на величезному моніторі. Далі ми мали оглядову екскурсію територією, складами, книгосховищами, де продукція зберігається при спеціальному температурному режимі. У книгосховищах для кожного з книгорозповсюджувачів (мереж, магазинів) відведено окремі сектори, куди й доставляється відібрана література, а вже звідти береться для пакування, кодування та відвантаження до місця призначення. Вся діяльність системи автоматизована й керується з єдиного потужного – нещодавно оновленого – вузла управління.

Прийнята від видавництв продукція відразу проходить автоматичну систему реєстрації та розподілу, згідно з заявками, які надходять від магазинів. "Електронні фахівці" встановлюють штрих-код методом монтування чипа в саме видання, комплектують та запаковують замовлення. Запакована продукція вантажиться на машини й доставляється замовникові. Щодня понад 100 автомобілів здійснюють доставку книжок у кожен куточок країни за період не більший ніж 48 години від моменту отримання замовлення, але вважається, що для невеличкої країни, територію якої можна проїхати за 7 годин, це дуже довго. Тож найближчим часом цикл доставки замовлення планують скоротити до 24 годин.

Водночас із цим система накопичує замовлення від магазинів, інформує їх про нові надходження, видавничі плани, розміщуючи інформацію на веб-сторінці. Прості цифри, здатні вразити навіть пересичену людину: за рік діяльності Центрального будинку книги реалізовує більш ніж 62 мільйони примірників книжкової продукції. На загальну суму 1 мільярд євро. Для порівняння: президент Української Асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін оцінює обсяги всього (!) українського ринку в приблизно 250 мільйонів євро.

Ю.В. Що скажете про рекламування книжок?

І.С. Реклама та просування книжкової продукції є спільним завданням усіх операторів голландського книжкового бізнесу. Видавець розробляє рекламну продукцію та передає її разом із накладом до Центрального Будинку книги, який, своєю чергою, відвантажує її разом із замовленнями до книгарень. Уже книгарні займаються просуванням видань кінцевим споживачам: проводять акції, влаштовують зустрічі з авторами. Прикметно, що практично щотижня в кожному магазині проводяться зустрічі з авторами. Функцією магазинів є й формування маркетингових заходів щодо просування власних брендів. До структури практично кожного з них входять кімнати відпочинку та кав’ярні. Більшість позиціонує себе як Культурні та інформаційні центри. 
 
Ю.В. Повернімося до програми візиту.

І.С. Так, у перший день Гус Схют провів семінар, присвячений методам книжкової дистрибуції, на базі якого "Самміт-книга" найближчим часом видасть книжку "Продаж книжок для менеджерів книгарень".

Згадана книжка вийде накладом 1000 примірників. Як на мене, вміщена в ній інформація стане в пригоді не тільки фахівцям книжкового бізнесу, але й студентам та менеджерам-початківцям. У доволі стислому форматі (50 сторінок) подано актуальну та корисну інформацію, супроводжену графіками й таблицями.

По закінченні семінару ми відвідали декілька цілком різних за форматом книгарень. Всюди нас супроводжували Гюс Схют та представники СЕЕВР Віра Ебелс и Карел Маркус.

Всі книгарні заслуговують окремої уваги, тож зупинюся коротко на кожній із книгарень.

Першим був невеличкий магазин кулінарної книги "Kookboekhandel", загальна площа якого становить 60 квадратних метрів. Завітавши до цього магазину, відразу розумієш специфіку діяльності, бо не тільки відчуваєш чудовий запах щойно приготованих страв, а й бачиш величезну плиту, встановлену посеред приміщення, на відстані від якої розташовані численні стелажі з книжками в яскравих обкладинках. Цікаво, що інтер’єр магазину прикрашений мішками з цукром та борошном. Нам повідомили, що майже щоденно відомі кулінари зі всієї країни готують страви за рецептами, вміщеними в книжках, а автори цих видань беруть участь у презентаціях; зрештою, навіть самі відвідувачі можуть долучитися до цієї чудодійної справи, навряд чи це не стимулюватиме рішення щодо покупки. Представлені книжки видані переважно англійською мовою, подекуди й фламандською.

Потім ми завітали до найвідомішого в Європі магазину "Architectura & Natura", присвяченого архітектурі та дизайнові. Величезний асортимент зібраних тут книжок обіймає видання з різних куточків світу різноманітними мовами, в тому числі російською й українською. Ідеться не тільки про новинки та бестселери, але й про книжки, видані ще в 30-х роках минулого століття. До того ж магазин має власний Інтернет-ресурс, за допомогою якого можна замовити літературу звідусюди. Окрім того, магазин бере активну участь в архітектурних виставках, що проводяться в Європі.

По тому ми відвідали великий книжковий супермаркет, що займає чотиристаметрову площу четвертого поверху Торгівельного центру, розташованого на одній із центральних вулиць Амстердама. Нас вразило яскраве освітлення, велика кількість рекламних моніторів, окремо розташована кав’ярня, дуже гарний дитячий куточок, зручні місця для відпочинку.

Далі ми оглянули маленький букіністичний магазинчик, відмінністю якого є наявність інформаційних карточок, куди занесено інформацію про колишніх власників книжок, коли та де вони були надруковані й, зрозуміло, їх вартість.

Упродовж наступних днів ми продовжували ознайомлення з книжковими магазинами міста, а також їхніми власниками та директорами. Докладніше зупинюся на найцікавіших із них.

"Athenaeum Bookshop" – світлиця академічної книги, яка займає 200 кв. метрів. Предметно, що наш гід Гус Схют довгий час працював директором цього магазину, тож зрозуміло, чому впродовж багатьох років він значився в конкурсних топ-листах як найкраща книгарня Голландії. Магазин є сусідом Університету Нідерландів та Центральної бібліотеки цього навчального закладу, що зумовило тісну співпрацю з ними. Там регулярно відбуваються семінари, конференції та зустрічі з авторами, постійною аудиторією яких є молодь та студентство. Попри досягнення, персонал постійно працює над удосконаленням асортименту. Останнім часом він вийшов за межі академічної книги й поповнився літературою з інших напрямків. У магазині відкрито навіть відділ турецької книги, з огляду на те, що в Голландії живуть багато емігрантів з Туреччини. Територія "Athenaeum Bookshop" займає 4 поверхи. Перші два відведено під книжкову торгівлю, на третьому розташувався менеджерський персонал, четвертий займає конференц-зал. Біля магазину активно діє вуличний торгівельний майданчик, де продається популярніша голландська й навіть американська преса.

"Kinderboekwinkel" – це невеликий магазинчик дитячої книги загальною площею 60 кв. метрів для діточок від 1 року до читачів молодшого шкільного віку, асортимент якого налічує близько 700 найменувань. Всі книжки розташовані на рівні очей маленьких відвідувачів та систематизовані за їхнім віком. На нижніх полицях розміщено літературу для наймолодших: віком від 1 року до 3, далі – рівень для 3-5 років, трохи вище – для 5-7. Таке розташування дозволяє малечі самій обирати уподобані видання. Окрім того, пропонується дуже багато супутніх товарів, різноманітних іграшок і дрібниць.

"American Book Center" – нещодавно відкритий чотириповерховий монстр, розташований у самому центрі Амстердама, що вирізняється суто американською книгою. Тут представлено найпопулярнішу "янкі-літературу": від Гаррі Поттера до путівників містами Америки. Здається, немає тематичного напрямку, якому в цьому магазині не відведено місця. Всередині магазину росте величезне дерево, діаметр стовбура якого сягає 5 метрів, що є центром всієї композиції, розробленої в американському, майже гангстерському стилі. Навколо цього гіганта, витіювато закручуючись, ведуть сходи до наступних поверхів. Важко зупинитися в бажанні придбати собі яскравий подарунок. Я, власне, купив чудовий фотоальбом.

"Selexyz Bookschop", розташований у передмісті Амстердама Альмірі, займає величезну, вражаючу площу і є прикладом наймасштабніших книжкових магазинів. Нещодавно відкритий, він вже встиг зайняти вагоме місце серед своїх конкурентів. У квітні цього року в книгарні відбулося близько 20 зустріч із авторами бестселерів. Всюди, куди не кинь оком, розклеєно постери з фото авторів, що інформують про вихід чергового видання та запрошують відвідати пов’язану з цим подію. Окрім того, тут влаштовуються зустрічі з відомими постатями голландського культурного процесу: діячами культури, кіноіндустрії. Відвідувачі Культурного центру, облаштованого за останнім дизайнерським словом, можуть не тільки насолодитися книжковим простором та завітати до Інтернет-центру, але й відпочити в затишній залі, випити запашну каву, яку тут подають безкоштовно. Директорка магазину в розмові з нами зазначила, що муніципалітет міста дуже зацікавлений в розвитку цієї структури і доводить це наданням мінімальної орендної ставки на період перших трьох років його існування.

Взагалі в Голландії існує закон, за яким кожен торговельний центр має бути облаштований книгарнею, площа якої має становити не менше ніж 10 відсотків від загальної, при цьому їхні власники практично не сплачують оренду впродовж перших трьох років діяльності.

Ю.В. Які методики з боку держави ще стимулюють розвиток книжкової індустрії в країні?

І.С. Насправді йдеться не тільки про методики, а й узагалі про існування культури, пропаганди читання. По-перше, більшість політичних діячів самі пишуть книжки: чи то мемуари, чи художні твори, чи навіть детективи. В інтерв’ю представники уряду завжди зазначають, яких авторів вони люблять, які жанри літератури шанують. Асоціація книговидавців Голландії та Центральний будинок книги регулярно проводять заходи за підтримки різноманітних нефахових установ. Скажімо, щомісяця за спонсорською підтримкою – торік це була Голландська залізниця – друкується книга молодого автора накладом 50 000 примірників і розповсюджується по всіх книгарнях країни, де її можна отримати безкоштовно.

А якщо ви подорожуєте країною, користуючись залізничним транспортом, і читаєте ці видання, контролери не вимагають із вас грошей за проїзд. До того ж кожен тиждень у країні присвячений окремому літературному жанрові, наприклад попередній був тижнем детектива, цей присвячений кулінарній книзі. Це величезні та насичені програми заходів, фестивалів і конкурсів. Також активну участь в просуванні програми пропаганди читання приймає Асоціація видавців та книгорозповсюджувачів Голландії, а саме, спільно з видавцями та книгорозповсюджувачами випускає власні грошові одиниці «книжкові євро», що існують для заохочування покупців. Скажімо, покупець магазину може придбати 20 «книжних евро» за ціною 18 звичайних, а далі розпоряджатися ними за бажанням, дарувати, накопичувати, отримувати бонуси та купувати на них додаткові видання.

Упродовж візиту ми відвідали видавництво «AMBO/Anthos Publishing House», що спеціалізується на випуску європейської літератури з психології, філософії та белетристики, та поспілкувалися з його директором Крисом Гершдорфером. Саме він розповів нам про державну політику і наприкінці зазначив, що за всі часи існування видавничого бізнесу в країні жодне з відкритих видавництв не збанкрутіло.

Ю.В. Це означає що видавничий бізнес апріорі успішний?

І.С. Авжеж. Принаймні стабільний. Але є одна загальна проблема. Пошук авторів. Видавництва самі формують свою автуру і ретельно та лагідно її просувають. А ще я помітив, що всюди, де зустрічаєш рекламні носії, просуваючи книги, на телеекрані, в метро, на зупинках, в транспорті, на першому плані розташована привітна фігура автора, а вже на другому плані інформація про його твір. Дивно, я навіть зазначив би, сама постановка фото, вираз обличчя, імідж письменника, його одяг нібито підлаштовується до змісту видання, враховуючи смаки й уподобання його читацької аудиторії.

Ю.В. Добре, наостанок розкажіть, що з побаченого та почутого ви могли б уже сьогодні використати на практиці в українських реаліях?

І.С. Майже все можна реалізувати, помалу, з часом. Уже сьогодні в центрах логістики "Самміт-книги" ми змінили систему викладення книжок, змінили рубрикатори, стелажі. Продовжуємо вдосконалювати систему маркетингових досліджень. Перейняли досвід із позиціювання авторів, а не їхніх творів. Працюємо над відкриттям відділів спеціалізованої книги, уклали угоду з мережею аптек, де на окремих територіях існуватиме відділ спеціалізованої медичної книги.