Нотатки з Генеральної Асамблеї eIFL.net, м.Амман, Йорданія 8-11 вересня, 2006, Бібліотека Йорданського університету

eIFL.net - міжнародний фонд, який підтримує національні бібліотечні консорціуми в 50 країнах з перехідною економікою та країнах, що розвиваються, для розвитку електронних ресурсів загального доступу в освіті, дослідженнях, професійних спільнотах, урядових і неурядових організаціях, громадянському суспільстві. Глобальна мережа включає мільйони користувачів в Африці, Азії, Східній Європі, колишньому Радянському Союзі та Близькому Сході.

Алма Свон (Alma Swan, Key Perspectives Ltd): Найостанніша інформація про інституційні репозитарії "Відкритий доступ та розвиток репозитаріїв"):

Що таке відкритий доступ:

• он-лайновий
• миттєвий (без 6-місячних чи довших ембарго)
• відкритий (без технологічних чи юридичних застережень)
• вільний (безкоштовний)
• постійний
• доступ до наукової літератури за згодою і бажанням авторів

Відкритий доступ: На чиєму боці переваги?

• переваги для науковців
• переваги для науково-освітніх організацій
• переваги для національної економіки
• переваги для розвитку науки і суспільства

Яким чином забезпечується відкритий доступ?

Журнали відкритого доступу (DOAJ)

Репозитарії відкритого доступу

Репозитарії відкритого доступу:

• світові бази даних досліджень
• близько 800 репозитаріїв у світі, щодня з'являється новий
• наповнення цих репозитаріїв новим контентом не настільки успішне

Універсальні архіви відкритого доступу:

• OARA
• Google Base
• Tambup (Університет Тампере)
• Універсальний архів Великої Британії (Університет Единбурга)

Політики відкритого доступу:

• 81% авторів готові архівувати свої дослідження у відкритому доступі (результати дослідження Key Perspectives Ltd)
• Обов'язкове архівування - 5 університетів, 5 світових наукових фондів, і багато інших у процесі започаткування такого обов'язкового архівування відкритого доступу

США: NIH, CURES, FRPAA

Велика Британія: Wellcome Trust, Research Councils UK ( 4 з 8 вимагають обов'язкового архіву відкритого доступу і 1 - заохочує архіви відкритого доступу)

Європейська комісія

Як шукати інформацію у відкритому доступі:

• пошуковики, наприклад OAIster
• Пошуковики національного рівня: DAREnet та ARROW (Австралія)
• Інтернет-пошуковики: наприклад Google Scholar, Microsoft Live Academic

Навіщо? Оцінка досліджень - бронзивй реліз Eprints та Dspace з модулями Оцінки досліджень (IRRA проекти); статистика відвідувань та звіти

Плани:

Лінки між репозитаріями

Сервіси:

• рівень даних: тематичні архіви, інституційні архіви, національні архіви, журнали відкритого доступу, тощо;
• ingest сервісний рівень: сервіси з оцифрування, консультації з прав, з відкритого доступу, технічні, зі створення репозитаріїв, гостинг, тощо;
• рівень аргрегаторів: каталогізація, data-mining, text-mining, створення метаданих, enhancement services;
• сервіси з доступу та аутентифікації: статистика використання, збереження, оцінка досліджень, публікація журналу (віртуальні журнали - університет Лунда - медичні журнали роблять прямо з бази даних публікацій інституційного репозитарію відкритого доступу), видавничі послуги (рецензування, редагування, тощо), послуги з аналізу метаданих, bridging service

Копірайти:

• наукові журнали це дозволяють - про це написано на сайті SHERPA
• публікація не надрукованої статті, а авторської версії - Word, LATEX такі ж зручні для конвертації в XML як і PDF

Біляна Козановіч (Biljana Kosanovic, KoBSON, Сербський консорціум eifl.net): E-LIS - тематичний репозитарій з бібліотечних та інформаційних наук відкритого доступу: http://eprints.rclis.org/ - обмін досвідом між бібліотекарями, практика використання eprints, ширша читацька аудиторія, тощо

Хізер Джозеф (Heather Joseph, SPARC Director): SPARC Author Addendum: Збалансовані правові стосунки авторів наукових статей і видавців журналів

• традиційно угода з видавцями передбачає повну передачу прав, включно з копірайтом
• це не дозволяє Вам як автору потім включати частини статті в інші публікації, роздруковувати її для Ваших студентів, пересилати текст колегам, публікувати на Вашому веб-сайті чи в науковому архіві
• SPARC розробив правничий інструмент, який дозволяє Вам залишати за собою права - SPARC Author Addendum:
• Схожі інструменти:
  The Science Commons Copyright Toolkit - http://sciencecommons.org/projects/publishing/index.html
  
• Аргументи у розмові з видавцями - відкритий доступ дозволяє підвищити імпакт-фактор журналу

Пол Пітерс (Paul Peters, Hindawi Publishing Corporation): Відкритий доступ: Перспектива видавця:

• глобалізація на ринку журналів призвела до того, що невеликі наукові журнали або потрапляють у власність великих корпорацій, або запроваджують моделі відкритого доступу, щоб вижити і продовжувати свою діяльність
• типи журналів відкритого доступу:
  субсидують наукові товариства
  журнали, які видають редактори-волонтери
  журнали, які фінансуються шляхом плати за обробку статей (але як правило платять організації, які фінансують наукові дослідження)
• Навіщо взагалі автори публікують статті:
  поділитися своїми ідеями
  здобути визнання
  отримати гранти на дослідження
  здобути промоцію
  отримати науковий ступінь, просування на роботі, тощо
• Журнали відкритого доступу: більша читацька аудиторія, автори зберігають за собою авторські права
• Позиція фондів, які фінансують наукові дослідження:
  Wellcome Trust: "Невід'ємною частиною нашої благодійної місії є забезпечення того, щоб дослідження, які ми фінансуємо, читала та використовувала максимально широка аудиторія. Поширення без застережень, через інтернет - це, на разі найвдаліший метод втілити цю місію. Тоді як чинна модель "платять читачі" значно обмежує доступ." (Роберт Террі та Роберт Кілі)
  Публікація статей за результатами досліджень, які фінансує Wellcome Trust коштуватиме лише 1% річного бюджету на підтримку наукових досліджень
• Навіщо потрібні видавці журналів:
  Гарантом якості статті є незалежне рецензування, яке може організувати тільки видавець журналу;
  Редакційні правки значно поліпшують якість надрукованої статті
• Hindawi Publishing Corporation:
  засновані 1997-го року як видавець передплатних журналів
  2003-го року розпочали експеримент з відкритим доступом і тепер видають більше 40 журналів відкритого доступу
  зросла кількість читачів журналів, започаткували нові успішні журнали, і тепер журнали не залежать від бюджетів бібліотек
• Відкритий доступ збільшує вплив результатів досліджень (для авторів і тих, хто ці дослідження фінансують)
• Відкритий доступ дозволяє невеликим видавцям конкурувати з видавничими гігантами

http://www.hindawi.com/

Тереза Гакет. Програма eIFL ІР (Інтелектуальна власність):

Розвиток доступу до знань: Рівний доступ означає справедливий доступ:
справедливі ліцензії для бібліотек та освітніх інституцій (справедливі умови доступу та використання, справедлива ціна, рівні умови в переговорах між видавцями та бібліотекарями)

• справедливий закон про авторські права
• винятки для бібліотек та освітніх організацій
• справедливе антимонопольне законодавство

Інформаційне довкілля несправедливе (зокрема за останні 15 років):

• непропорційно зростає вартість передплати журналів
• бібліотеки купують доступ до електронних ресурсів
• законодавство у царині авторського права стає все жорсткішим для користувача
• застереження щодо вільного використання творів, які охороняються законом про авторське право, стають все жорсткішими
• страждає публічна сфера, оскільки зростає період, на який поширюються застереження щодо захисту прав
• технічні засоби захисту від копіювання блокують справедливе використання.

Це призводить до того, що бібліотеки:

• мають проблеми з наданням доступу до інформаційних, освітніх та навчальних матеріалів
• мають багато застережень у використанні електронних ресурсів
• не можуть розвивати нові послуги (наприклад, електронну доставку документів користувачам у сільській місцевості)
• страждають проекти оцифрування матеріалів
• припиняється міжбібліотечний обмін (обмін стає крадіжкою)

Для бібліотек це означає:

• Бібліотекарі та користувачі мають менше прав доступу та використання матеріалів у цифровому довкіллі
• Члени консорціуму eIFL.net платять більше, а отримують менше
• Не можуть запроваджувати нові послуги для цифрових колекцій

Глобальна відповідь:

• Розвиток альтернативних моделей: відкритий доступ, вільне (відкрите) програмне забезпечення, ліцензії Creative Commons
• Користувачі об’єднуються – бібліотеки, споживачі, наукова спільнота - та відстоюють відкриті стандарти мереж, відкриті продукти, інформаційні надбання, вільна культура

Бібліотеки повинні відстоювати засади справедливого доступу до інформації та знань, консультувати урядовців-законотворців, реформувати законодавство про авторські права

Програма eIFL ІР готує eIFL поради щодо закону про авторські та суміжні права (моделі для діяльності бібліотек у цій царині мовою законопроектів, перелік найкращих та найгірших практик, механізми швидкого реагування, діалог з національними законотворцями) та eIFL порадник про авторські права для бібліотек

Анураг Ачаря, Google Scholar, Пригоди тривають:

• Google Scholar - Допомога для науковців у пошуці потрібної їм інформації
• Пошук за рейтингом - найрейтинговіші (відомість автора і видавця, вплив на певну царину досліджень, кількість цитування, відповідність запиту, "вік" статті)
• Допомога з Library Links, Union catalogs, Indexing journals from eIFL countries, digitizing journals archives
• Мінімальні вимоги:  всі користувачі повинні бачити як мінімум абстракти; Link resolver (ScholarSFX - hosted free solution from Ex Libris)

http://scholar.google.com/

Рольф Клеф (Rolf Kleef, Drostan.org): Web 2.0: Нові можливості для комунікації:

• Blog, wiki, Tag, AJAX, RSS, Mashup
• Статичні сторінки та бази даних стають прикладними програмами (сервіси, взаємодія)
• Гіперлінки стають Feeds
• Портали стають агрегаторами
• Таксономії перетворюються на тегі (tags)
• Контроль над контентом трансформується у спільну діяльність з його створення та поєднання даних
• Cut and Paste and Download перетворюються на збір та нове використання
• Веб-сайт (домашня сторінка) перетворюються на багато сервісів (про файл)
• Споживач стає виробником
• Веб-сайти починають працювати разом
• Наприклад One World.Net: http://www.oneworld.net/

http://drostan.org/

Тігран Загарян (Tigran Zargaryan), Єреванський державний університет: Вільне (відкрите) програмне забезпечення для бібліотек – нова програма eIFL.net:

• визначення вільного (відкритого) програмного забезпечення: http://www.opensource.org/docs/definition.php
• Розвиток вільного (відкритого) програмного забезпечення дуже схожий до бібліотечної справи:
  той же ж обмін інформацією у вільному доступі
  та ж економіка дарунку і здобуття репутації на основі кількості того, що віддається
  користувачі самі вирішують, що робити з цією інформацією
  але всі сподіваються, що використання інформації поліпшить стан світу (The Cathedral and the Bazar: by Eric S.Raymond,1999)


• Створення "Бібліотеки у коробці" - само інстальованих пакетів з такими компонентами: інтегроване бібліотечне ПЗ, система управління репозитаріями, підтримка лінків, федеративний пошук та портальні технології, офісні програми, інтернет-засоби та засоби авторизації

Вікторія Райх (Victoria Reich, LOCKSS program Directro, Stanfod University Library): Створення та збереження нинішніх цифрових колекцій для завтрашніх читачів:

• ПЗ для довготривалого збереження цифрових колекцій у бібліотеках - LOCKSS BOX http://www.lockss.org/
• CLOCKSS (Controlled LOCKSS) для довготривалого збереження цифрових колекцій видавців:

Ірина Кучма, менеджер програми "Соціальний капітал і академічні публікації"
тел: +380 (44) 461 95 00 | факс: +380 (44) 486 01 66
eлектронна пошта: [email protected]
офіс: м. Київ, пров. Бехтерєвський, 13-a, кім. 1