УКР

ENG

Портал української книги
Книжковий ринок України

Загальна інформація
Мовою статистики
Аналітика
Законодавство
Український підручник
Бестселери

Гуртові ціни видавців
Інструменти

Галузева періодика
Інформаційні технології
Маркетингові інструменти
Консультації
Книжкові тендери
Бібліотека (документи)
Корисні ресурси
Видання для фахівців видавничої справи
Поліграфічні послуги
Copyright International Agency: послуги авторам та видавництвам
Програмне забезпечення

Новини та події

Новини книжкового ринку
Огляд преси
Прес-релізи компаній
Календар книжкової індустрії
Нові книги
Події
Ініціативи книжкового ринку
УАВК: листування з владою
Літературно-критичний журнал «Київська Русь»
ГОГОЛЬFest 2007
Форум Видавців у Львові - 2007

Діловий досвід

Міжнародний досвід

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів
Колонка експерта
Опитування
Форум





VlasnaSprava.info :: від ідеї до прибуткового бізнесу







Новини книжкового ринку

Новини книжкового ринкуОгляд пресиПрес-релізи компаній
Календар книжкової індустріїНові книгиПодії
Ініціативи книжкового ринкуУАВК: листування з владоюЛітературно-критичний журнал «Київська Русь»
ГОГОЛЬFest 2007Форум Видавців у Львові - 2007


Відбулася презентація ліцензій відкритого контенту Creative Commons


13 березня 2007-го року у Міжнародному фонді "Відродження" відбулася розмова про нові підходи до авторського права і один з них - це ліцензії "відкритого контенту" Creative Commons.

Ця розмова є актуальною, оскільки 21 березня 2007 року відбудуться парламентські слухання на тему: "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування". Участь у зустрічі взяли співробітники Державної бібліотеки України для юнацтва, Державного департаменту Інтелектуальної власності Міністерства Освіти і Науки України, Державного фонду фундаментальних досліджень, Інституту математики НАНУ, Інституту програмних систем НАНУ, бібліотечного консорціуму "Інформатіо", Київського національного університету культури і мистецтв, веб-сайту "Майдан", Національного університету "Києво-Могилянська Академія", Центру наукової, технічної та економічної інформації.

Алєк Тарковскі, Creative Commons Polska, розповів про розвиток вільної культури, науки і знань з використанням ліцензій Creative Commons (надалі - СС). Свій виступ він розпочав з огляду ліцензій СС, проектів СС і практики використання ліцензій СС у Польщі. Появу цих ліцензій спричинило зростання "культури контролю" - розширення термінів охорони авторського права та запровадження Sony Bono Copyright Term Extension Act. Розробник ліцензій СС - Лоренс Лессіг - спершу намагався відновити втрачені права користувачів у судових процесах, але їх програв. Тоді він зосередився на розвитку альтернативної добровільної моделі, яку теоретик права Джеймс Бойл назвав "цифровим гармонійним існуванням у довкіллі" (digital environmentalism). Інше джерело натхнення - спільність у використанні земель, майна, тощо, спільнотами селян середньовічні та модерні часи (commons) та ліцензії "копілефту" у вільному програмному забезпеченні.

Отже, ліцензії СС - це стандартний правничий інструмент, який ґрунтується на чинному законодавстві про авторське право. Ці ліцензії безкоштовні, але їх користувачам не надається юридична підтримка. Ліцензії укладається між автором твору і користувачами. Невід’ємний елемент ліцензії - засвідчення авторства (Attribution, BY). А далі автор вже може сам обирати, чи дозволяє він створення похідних творів лише з некомерційної метою (Non-Commercial, NC), чи лише на умовах, що похідні твори будуть ліцензовані такою ж ліцензією (Share Alike, SA), чи взагалі забороняє створення похідних творів і дозволяє лише використання оригінального твору (No Derivatives, ND). Ліцензії існують у трьох форматах - як піктограми, зрозумілі широкому загалу, як юридичний текст ліцензії і як код машинного зчитування (рівень метаданих).

Ліцензії СС поділяються на міжнародні (найновіша з них - версія З.0), які ґрунтуються на міжнародних угодах про авторське право та суміжні права, та національні, які перекладені національними мовами і адаптовані до національного законодавства. Зараз діє 35 національних ліцензій. Існує швидка динаміка використання цих ліцензій - вони з’явилися 2002-го року, у листопаді 2004-го року їх було 5 мільйонів, а у червні 2006-го - вже 140 мільйонів.

Найбільші проекти СС - адаптація ліцензій до національних законодавств - Cci (CC International), рух вільної культури iCommons та відкритий доступ Science Commons. А найуживаніші інструменти СС - ліцензування, пошук ліцензованих творів і розміщення цих ліцензованих творів (гостинг). З СС співпрацюють Google і Yahoo, які шукають вільний конвент, Flickr, де розміщуються фотографії з відкритими ліцензіями, навчальні матеріали Масачусетського інституту технологій (MIT OpenCourseWare), та журнали відкритого доступу Public Library of Science, які видають і друкують, зокрема, нобелівських лауреатів.

Creative Commons Польща розпочався 2003-го року з ініціативи двох приватних осіб. У квітні 2005-го року він став спільним проектом Фундації Вільного відкритого програмного забезпечення та факультету Права і адміністрування Ягелонського університету у Кракові. Співробітники факультету адаптували ліцензії Creative Commons до польської мови та польської юрисдикції. З 2007-го року - це спільний проект Міждисциплінарного центру Математичного і Комп’ютерного моделювання Варшавського університету та юридичної фірми Грингофф, Возни та Партнери (Grynhoff, Wozny and Wspolnicy law firm).

Розвиток ліцензій СС у Польщі - піонерська діяльність. З одного боку, бракує інституцій, які б працювали з новими медіями. З іншого, правники і юристи воліють співпрацювати з організаціями колективного управління правами і мало цікавляться альтернативними моделями. Окрім того, існує високий рівень піратства, низький рівень юридичної грамотності та бракує ментальності "спільності".

Але попри це кілька осіб майже без фінансування створили потужний веб-сайт та список розсилки про Creative Commons Польща, активно публікують статті про СС у польських ЗМІ, беруть участь у дискусіях, семінарах, конференціях і самі їх організують, а також розпочали кілька проектів. Найліпше складається співпраця з бібліотекарями, освітянами, громадськими активістами і розробниками програмного забезпечення. Найважче співпрацювати з юристами і митцями. Попри це Creative Commons Польща здобули подяку від Міністра культури Польщі та визнання провідних польських правників.

З-поміж показових польських проектів - колективний переклад книжки Лоренса Лессіга "Вільна культура" з використанням вікі. Польський переклад існував одночасно у безплатному онлайновому доступі та як книжка, видана одним із найбільших польських наукових видавців. Книжка продалася швидко і добре, що свідчить про те, що безплатний онлайновий доступ не шкодить продажам. Інший проект - архів польського аматорського кіна 1960-1980-хх років "Архів ентузіастів", який створюється у співпраці з професійними кураторами та Центром сучасного мистецтва.

Мета діяльності Creative Commons Польща - не лише запровадження ліцензій СС, а і доступ до знань, правнича просвіта та культурні і технічні інновації. Найновіший приклад - домен інтернет-репозитаріїв знань Міждисциплінарного центру Математичного і Комп’ютерного моделювання Варшавського університету - онлайновий депозитарій наукових текстів (історичні твори та твори у суспільному надбанні, онлайнові журнали, дослідження у відкритому доступі, тощо.

Найуспішніші приклади діяльності Creative Commons Польща та здобуті уроки:

  • Ліпше показувати успішні приклади (як з польським перекладом книжки Лоренса Лессіга "Вільна культура"
  • Значну увагу слід приділять інформуванню та просвіті (FAQ, тощо)
  • Варто співпрацювати з партнерами
  • Балансувати між наукою, освітою і культурою.

Розмові про ліцензії СС передував виступ Ірини Кучми, Міжнародний фонд "Відродження", про реформу авторського права. За визначенням провідної міжнародної організації Всесвітньої організації з інтелектуальної власності: "Авторське право і суміжні права - це необхідні умови розвитку творчості, які стимулюють авторів шляхом визнання і справедливої матеріальної винагороди. Ця система охорони права надає авторам гарантію розповсюдження їхніх творів, виключаючи можливості несанкціонованого виготовлення копій чи піратства. А це, своєю чергою, забезпечує вільніший доступ населення країн світу до культурних цінностей, до знань і розваг, а також гарантує їх вищу якість." Але на практиці копірайт захищає доступ до творів в електронному вигляді набагато жорсткіше, ніж твори у друкованому вигляді. Постають закономірні запитання:

  • Чи можна назвати інформаційним суспільство, інформація в якому приватизована?
  • Чому юридичні і технічні засоби захисту авторського права заважають обміну і використанню інформації?
  • Чи інформаційне суспільство будують лише ті, хто може собі це дозволити?

19-23 лютого 2007-го року Всесвітня Організація з Інтелектуальної Власності (ВОІВ) на Третьому засіданні Тимчасового комітету Програми Розвитку ВОІВ визнала, що реформа необхідна:

  • "збереження суспільного надбання є складовою нормотворчого процесу ВОІВ, існує потреба аналізу переваг багатого і загальногодоступного суспільного надбання (public domain)"
  • "існує потреба пропагування антимонопольних практик у царині інтелектуальної власності"
  • "нормотворча діяльність у царині інтелектуальної власності повинна враховувати різні рівні розвитку країн" та "ґрунтуватися на балансі між вигодами і витратами".

ВОІВ також вирішила провести дослідження економічного, соціального і культурного впливу нормотворчої діяльності і практик захисту інтелектуальної власності.

Отже, ВОІВ нарешті ввійшла у нове тисячоліття і адекватно реагує на нові виклики та потреби збалансованого підходу до захисту інтелектуальної власності. Але залишається питання політики у царині інтелектуальної власності національних урядів: чи повинні уряди запроваджувати більш жорсткі заходи захисту інтелектуальної власності чи, навпаки, відстоювати збалансовану і гнучку державну політику? А запроваджуючи жорсткий режим захисту інтелектуальної власності, слід одночасно впроваджувати винятки та обмеження і віднайти баланс між правами творців і правом суспільного доступу.

Інші інструменти збалансованих прав інтелектуальної власності - Compulsory licenses/принудительные лицензии - (ТРІПС, ст. 1, 6-14; Бернська конвенція, 2bis, 9-11bis, 13, 14) та Ліцензії відкритого контенту - Creative Commons (CC).

Українська версія ліцензій СС постала з ініціативи Ірини Кучми та Андрія Пазюка, НДО "Прайвесі Юкрейн" за підтримки Інформаційної програми Інституту відкритого суспільства ( ). Існує чернетка перекладу ліцензії, адаптована до українського законодавства. Хоча залишається проблема, що електронні ліцензії не чинні згідно українського Цивільного кодексу. Запрошуємо організації взяти на себе остаточний переклад, впровадження і популяризацію цих ліцензій в Україні.

Коротка довідка про Ліцензії Creative Commons:

Зараз більш ніж 140 мільйонів веб-сайтів використовують Ліцензії Creative Commons. Це найвідоміші і найбільш вживані ліцензії відкритого контенту.

Ліцензії Creative Commons допомагають розширити спектр творчих робіт , особливо в онлайнову доступі. Інтернет пропонує нові можливості для поширення, використання та обробки креативного контенту. Більшість такого контенту захищена авторським правом. Авторське право - це набір ексклюзивних прав автора на відтворення, переклад, публічне виконання, запис, тощо. А традиційна концепція авторського права - "всі права застережені". Creative Commons пропонують простий шлях для авторів і митців самим обрати спосіб та умови публікації твору, а для користувачів - чіткі умови використання творчих робіт.

Ліцензії Creative Commons покривають широкий спектр творчих робіт - аудіо (музика, звуки, промови), зображення (фотографії, ілюстрації, дизайн), відео (фільми, анімація), тексти (статті, книжки, веб-сайти, блоги, есеї, навчальні матеріали, презентації).

Creative Commons пропонують на розсуд авторів набір ліцензійних можливостей залежно від бажаного рівня захисту та свобод. Від "деякі права застережені" до суспільного надбання - "жодні права не застережні".

Громадське радіо Нідерландів використовує ці ліцензії для трансляції музичних творів, Корі Доктороу - для видання своїх романів. Детальніше про це у статті Creative Commons: АВТОРСЬКІ ПРАВА - ГНУЧКІ ТА КРЕАТИВНІ:

Алек Тарковскі

(Alek Tarkowski) - керівник проекту Creative Commons Польща і співробітник Міждисциплінарного центру Математичного і Комп’ютерного моделювання Варшавського університету. Він пише кандидатську дисертацію з соціології у Школі Соціальних досліджень (Варшава, Польща) про способи використання інтернету та уявлення про нього. Алек Тарковскі здобув ступінь магістра соціології Варшавського університету, а також навчався на програмі інтернет права (iLaw Program) Гарвардської школи права (Harvard Law School), та у літній школі Оксфордського Інтернет Інституту. 2004-го року він ініціював польський переклад книжки Леррі Лессінга "Вільна культура" (Larry Lessig’s "Free Culture") - першої книжки у Польщі, яка одночасно вийшла як у друкованому, так і в електронному вигляді під ліцензіями Creative Commons. Алек Тарковскі веде щоденну передачу про альтернативну і вільну культуру на польському громадському радіо Bis.

Creative Commons Polska

http://creativecommons.pl/

Creative Commons

http://creativecommons.org/

Science Commons

http://sciencecommons.org/

iCommons

: http://icommons.org/

Freedom fighter with a guilty conscience

. Lawrence Lessig explains his mission to limit the cultural damage caused by copyright law http://technology.guardian.co.uk/weekly/story/0,,1792117,00.html

Unbounded Freedom

. A guide to Creative Commons thinking for cultural organisations

Esther Hoorn, Creative Commons Licences for cultural heritage institutions: A Dutch perspective

, IVIR, September 2006 (73 pp. PDF):

Alek Tarkowski. Creative Commons: Building Free Culture, Knowledge and Science (ppt, 2,262 KB)

Ірина Кучма, менеджер програми "Соціальний капітал і академічні публікації"
тел: +380 (44) 461 95 00
факс: +380 (44) 486 01 66
eлектронна пошта: [email protected]
офіс: м. Київ, пров. Бехтерєвський, 13-a, кім. 1




НазадДо верху
  Колонка експерта  
Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів

Олександр Афонін

Весна завжди хвилююча пора. Пора надій і сподівань, очікування чогось незвичайного, радісного. Для видавців України весна теж має свої особливості, принаймні останні десять років.









MATRA PROGRAMME,
NETHERLANDS MINISTRY
OF FOREIGN AFFAIRS