Протяг. Київська Русь. Книга VIII. 7514 рік.

ПРОТЯГ (анонс)

Ті, хто очікує появи нового номеру літературно-критичного журналу «Київська Русь», матимуть приємність: уже вийшла друком 8-ма книга – «Протяг».

Власне, її скеровано у світ історії, філософії, географії, що дисонують у життя окремих людей і цілих націй із різною силою: від легесенького повіву до ураганних і стихійних явищ. На сторінках 8-ї книги «Київської Русі» – багато розмов про історію та маґію, чуттєвість у лабетах реальних і віртуальних цивілізацій, чимало таємничих алеґорій.

У рубриці ПРОза журналу «Київська Русь» шукайте фантасмаґоричний роман-антиутопію Ївги Веснич – «Душа», що його Євгенія Кононенко в післямові окреслює як «гостросоціальний, безжально інфернальний і глибоко есхатологічний текст». Поява в Києві справжніх чортів, які із задоволенням купують у киян їхні душі в обмін на бажання; кохання незаміжньої журналістки до ловеласа Котюнчика; світ, що йде до кінця; гумор та сатира поруч із неприхованою правдою життя духовного, що деґрадує, – про це та інше читайте в романі пані Веснич.

У книзі «Протяг» презентуємо також новели Сергія Грабара – коротенькі за змістом, вони спричиняють вибух у свідомості: знищення родини на очах у дитини, страждання Марії, Матері Христа, біля розп’яття Сина-Бога, апостол Варнава на вогнищі… Трагічність і піднесеність, враження присутності читача в думках героїв, суть психології страждання – ось те, що не залишить байдужим кожного.

Рубрику «ПРОза» представляє й Володимир Єшкілєв: в його оповіданнях – маловідомі факти з історії масонства в Україні, стародавні обряди й символи Ордену. Не обійдеться й без гумору, мандрів до Стародавнього Єгипту та навіть на кладовище.

Про вміння піднестися над власними стражданнями, віднайдення інших граней реальності, гармонії відповідно до постулатів східної філософії читайте в напрочуд колоритному й символістському тексті Олеся Бережного «Троїстя».

На сторінках книги «Протяг» – інтерв’ю з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною. У ньому – життєвий досвід і міркування про сучасне українське суспільство (спадок імперських часів, хиби національних і демократичних перетворень), про стан журналістики та пошук якісно іншого виміру передачі інформації, про вільний вибір і способи його втілення.

Результати своїх досліджень у царині філософської думки Північного Причорномор’я ословлює Петро Кралюк. Про культурні осередки давньогрецького світу ще 1 тис. до н. е. на українських землях, про цікаві паралелі між античними філософами Північного Причорномор’я й діячами української культури читайте в його статті «Іґнорована мудрість».

У не таке вже й далеке минуле – 2001 рік – читачів запрошує Анатолій Дністровий, публікуючи в книзі «Протяг» продовження свого «Щоденника».

Поетичні сторінки «Київської Русі» опанували вірші Мір’ям-Фейґи Рубан, для якої процес написання поетичних творів має багато спільного із фотографуванням. У добірці віршів «Зливки словобісеру» постають фраґменти Києва кінця ХІХ століття: кімнати, обличчя, натюрморти, старі садиби, подільське надвечір’я, стрілки важких настінних годинників – дивні словоплетені мікрознімки.

У рубриці «Барабан» часопису «Київська Русь» на Вас також чекає невимушена розмова з поетом, видавцем, координатором конкурсу «Коронація слова» Тарасом Федюком про різні аспекти поетичної творчості, літературні покоління, канони.

У світ чуттєвостей, еротичних візій, душевних і тілесних перживань на сторінках «Київської Русі» вкотре запрошує рубрика «Заборонена зона». Про те, чи може машина (власне, комп’ютер) відтворити у віртуальному світі почуття сексуального задоволення краще, аніж реальні партнери, дізнаєтеся з оповідання словацького автора Петера Шулея «Інші стосунки» в перекладі Тараса Мурашка.

Тих, хто прагне бути в курсі останніх літературних надходжень, запрошуємо до рубрики «Переоблік». У 8-ій книзі представлені новинки книжкового світу: роман «Ім’я рози» Умберто Еко, «Історія ГУЛАГу» Енн Епплбом, «Словарь безумия» Вадима Руднєва, «Після імперії» Емманюеля Тодда, «Ілюзія багатства» Юрія Грицини та інше.

Тож, залишайтеся з журналом «Київська Русь», аби творити літопис нового часу та простору української літератури.