Звернення Президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів до Президента України, Голови Верховної Ради України та Прем’єр-міністра України у зв’язку з великою вірогідністю прийняття Верховною Радою України рішення про приватизацію протягом 2007 року поліграфічного комплексу держави

Президенту України
Ющенку В.А.

Голові Верховної Ради України
Морозу О.О.

Прем’єр-міністру України
Януковичу В.Ф.

Змушений звернутися до Вас у зв’язку з великою вірогідністю прийняття Верховною Радою України рішення про приватизацію протягом 2007 року поліграфічного комплексу держави. Це рішення може стати другим, після роздержавлення «Укркниги», важким ударом, якого вітчизняні видавнича справа і друковані ЗМІ вже не витримають.

Загалом не заперечуючи необхідність проведення приватизації, більше того, її корисність у певних межах, все ж вважаю, що вона має відбутися лише після проведення повної об’єктивної і прозорої інвентаризації та оцінки майнових комплексів поліграфічних підприємств, розробки стратегічної програми їх модернізації та розвитку. Ці заходи дадуть можливість визначити ті із них, які залишаться у державній власності як стратегічний резерв, і ті, що підлягатимуть продажу.

Зрозуміло, що для проведення цієї роботи потрібен значний час, а, отже, в будь-якому випадку приватизація не може відбутися в 2007 році.

Крім того, не є секретом, що атака на поліграфпідприємства йде вже давно. Однак ті, хто домагається привласнення друкарень, менш за все думають про їх модернізацію, а скоріше про те, щоб якомога швидше перетворити їх на офісно-готельні центри, тим самим знищивши український видавничий комплекс.

Як це може відбутися, ми маємо можливість пересвідчитися на прикладі Київської книжкової фабрики, АТ «Книга». Тому приватизація повинна супроводжуватися такими, включеними до договору купівлі-продажу, застережними заходами: 

• заборона перепрофілювання підприємства протягом як мінімум 10-ти років;
• встановлення (відповідно до результатів інвентаризації поліграфпідприємства та плану його стратегічного розвитку) суми коштів, яку новий власник зобов’язаний інвестувати в технічну і технологічну модернізацію підприємства; 
• обмеження строку, протягом якого повинна бути проведена модернізація підприємства;
• зобов’язання з боку нового власника щодо неприпустимості порушення соціальних прав і гарантій трудового колективу та організацій, підприємств-партнерів, частка грошей і праця яких протягом десятиріч вкладалася в розбудову об’єкта приватизації.

Поспішність, з якою дехто намагається вкинути у «приватизаційний котел» весь поліграфічний комплекс України, є лише свідченням неприхованого бажання за копійки прибрати до рук величезний майновий комплекс і земельні ділянки, що зосереджені переважно в центральній частині столиці та міст обласного підпорядкування і коштують нині мільярди, а не смішні 200 млн. гривень, в які були оцінені всі підприємства ДАК «Укрвидавполіграфія» у 1998 році.

Така приватизаційна «оборудка» не додасть до бюджету очікуваного «навару», а скоїть величезне лихо для України.

Щиро прошу Вас прислухатися до цих аргументів.

З повагою

президент Української асоціації
видавців та книгорозповсюджувачів,
голова експертної комісії Національної
ради з питань культури і духовності
при Президентові України                      Олександр Афонін

Обговорити на форумі UABooks.info