Відкритий лист Президенту України Ющенку В.А.
Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, голова експертної комісії Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України Олександр Афонін
Вельмишановний Вікторе Андрійовичу! Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів звертається до Вас з проблемною ситуацією, яка вимагає Вашого особистого термінового втручання, оскільки, за наявним досвідом, вона може повністю перекреслити Ваш Указ «Про деякі заходи з розвитку книговидавничої справи в Україні» від 21 березня 2006 року і привести до серйозної кризи в одній зі складових видавничої справи, яка й так «дихає на ладан», - книжковій торгівлі.
Мова йде про статтю 138 ІІ розділу «Доходи Державного бюджету України» проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яка викладена наступним чином: «Стаття 138. Установити, що у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Надати право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року, крім договорів на оренду державного та комунального майна бюджетними установами, у 2-х місячний термін підлягають обов’язковому перегляду відповідно до встановленої норми». Оскільки, в силу обставин, українська книга у певного кола державних службовців перестала асоціюватися з терміном «духовний продукт» і сприймається виключно як предмет матеріального виробництва, може бути прийняте рішення про надання книжковим магазинам, які реалізують книгу переважно вітчизняного виробництва, площ в оренду на умовах, адекватних тим, що визначаються для гральних закладів чи пунктів обміну валют.
У зв’язку з обмеженістю асортиментної бази українських книгарень (6 – 10 тис. найменувань) і їх фінансової слабкості, на відміну від супермаркетів, які торгують переважно імпортованою книгою (30 – 50 тис. найменувань) вони будуть не спроможні витримати ринкову конкурсну вартість оренди і збанкрутують, що викличе ланцюгову реакцію - банкрутство невеликих українських видавництв. Крім того, слід зауважити, що буде поставлено під загрозу існування більшості державних видавництв, кожне з яких має вже семидесяти-восьмидесятирічну історію. Справа в тому, що за винятком трьох-чотирьох із них всі інші займають площі на правах оренди у приміщеннях, що належать до загальнодержавної чи комунальної власності. На сьогодні вже відомо, що багатьма місцевими керівниками, по Україні загалом і в Києві зокрема, поспішно розробляються нові методики розрахунку орендної плати, які поставлять крапку в історії існування багатьох суб’єктів видавничої справи в Україні. Ця стаття проекту Закону України вимагає окремого формулювання, яке б дозволяло регулювати ставки орендної плати відповідною постановою Кабінету Міністрів України для юридичних осіб, які виконують роботи, надають послуги чи виготовляють продукцію соціально-гуманітарного призначення. Тому просимо Вас взяти під особистий контроль це питання. Крім того, хочемо привернути Вашу увагу до того, що в проекті «Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2007 рік» у розділі 2.2.4. «Культурна та інформаційна політика» вказано: «Забезпечення підтримки національного книговидання - розробити проекти постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державне замовлення у сфері видавничої справи», «Про сприяння розвитку книговидавничої справи в Україні» та проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів зі створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження» – Держкомтелерадіо – до кінця року». Однак перенесення більш ніж на рік прийняття вже підготовлених проектів вищезазначених постанов, які й так вже запізнилися на два роки, фактично перекреслює весь позитивний ефект, який міг би дати Закон України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні», що вступив в дію 1 липня 2004 року, оскільки завдання цих постанов - створення механізмів, спрямованих на розбудову інфраструктури видавничої справи нашої держави. Їх введення в дію мусить відбутися нинішнього року. З повагою президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, голова експертної комісії Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України Олександр Афонін
|