ПеRетин. Київська Русь. Книга III. 7514 рік.

В точці перетину завжди відбувається найцікавіше. І йдеться не лише про викоханий в жанрі фентезі перетин реальностей. Будь-яка межа, прикордонна зона, перетин культур, перетин інтересів, лінія зламу – там найбільша напруга. І саме там – літературно-критичний часопис Київська Русь. Перетин, Книга ІІІ

ПРОза
Ярослава Стірха: "Dunno, або остання гра Володаря"
Кожен може витворити собі уявний світ, як то кажуть в мєру своєй іспорчєнности. І це не лише захисний механізм свідомості за Фройдом, це – творчий метод у жанрі Фентезі. Героїня Ярослави Стріхи живе саме в такому світі: з воїнами і лицарями, чарівниками, потворами й привидами. Їй там буває по-різному, як і усім нам в нашому справжньому світі – але головне, що все закінчується добре. Бо ж чи не цього ми усі палко прагнемо, й не лише в уяві?..

Петро Кралюк: "Зона"
Мандруючи горами на старому "запорожці", можна натрапити на що завгодно. Зокрема, на мініатюрну модель радянської дійсності – герметичну, контрольовану, зі своїми інтригами і секретами. Що, крім небезпеки, стане наслідком спроби розгадати ці таємниці і розплутати інтриги – читайте, здогадуйтеся...

Поезія
Маріанна Кіяновська: "Діва і єдиноріг: здогад одної смерті"
Промінь сонця пронизує серце неначе стріла.
Хижі грища весни, де зоря уподоблена звіру.
Я вмираю як сутінь, бо сутінь вмирає за віру.
Тінь упала на воду – і хвиля її віднесла.

Апокрифи
Володимир Єшкілєв: "На узбіччі всесвітньої змови"
Єшкілєв знає все. Тому саме до нього вони приходять –ті, хто за лінією перетину прихованого і явного. Зрозуміло, що з боку прихованого. Він їм слухняно наливає, а потім слухає, що вони йому розкажуть про Чужих, про Звіра і про Велику поразку. А потім переповідає це ще раз – нам, дотепно, весело і з властивим йому здоровим сарказмом.