ПІДСУМКОВІ ДОКУМЕНТИ науково-практичної конференції «Інформаційне забезпечення навчального процесу у вищій школі»

Учасники Міжнародної науково-практичної конференції «Інформаційне забезпечення навчального процесу у вищій школі», заслухавши доповіді та виступи, які були оприлюднені під час її пленарних та секційних засідань, констатують, що:

• книга загалом і навчальна книга зокрема є, в першу чергу, продуктом творчості автора, а лише потім - предметом матеріального виробництва, і саме в цьому контексті вона мусить розглядатися при визначенні її ролі в суспільних процесах, а також враховуватись органами законодавчої та виконавчої влади при розробці податкових та інших нормативних актів, які стосуються інтелектуальної та виробничої сфер;
• підручник є головним, превалюючим фактором надання якісної освіти, а відповідно, - найважливішим елементом інформаційного забезпечення навчального процесу у вищій школі;
• протягом усього часу існування незалежної України не вдалося ліквідувати тотальний дефіцит підручників і посібників для вищої школи, що вкрай негативно позначилось і продовжує позначатися на рівні підготовки спеціалістів у ВНЗ;
• методики, які використовуються Міністерством освіти і науки України для визначення рівня забезпечення ВНЗ підручниками і посібниками, і, в першу чергу, вітчизняного виробництва, не дають об’єктивної картини, вуалюють реальний стан з наявною навчальною книгою;
• існуюча практика відслідковування наповнення фондів бібліотек ВНЗ відповідною навчальною літературою, а також підготовки, грифування та видання підручників і посібників для вищої школи не забезпечує чіткої, послідовної та об’єктивної системи їх створення, друку і своєчасного надходження до ВНЗ та оновлення цих фондів відповідно до встановлених нормативів;
• діючі положення законодавчих та нормативних документів загальнодержавного рівня, які встановлюють правила та умови тендерної закупівлі підручників і посібників для вищої школи за бюджетні кошти, є такими, що фактично блокують усі можливості придбання останніми необхідної літератури безпосередньо у вітчизняних видавців;
• є неправомірною практика зарахування зароблених ВНЗ коштів за надання додаткових послуг як бюджетних, які мусять розподілятися централізовано;
• встановлені Постановою Кабінету Міністрів України та відповідними методиками ставки орендної плати за використання площ під продаж вітчизняної книги в повному її тематичному спектрі є дискримінаційними по відношенню до неї як до інтелектуального продукту, предмета творчості автора, і ведуть до згортання книжкової торгівлі та зменшення обсягів як видання, так і продажу вітчизняної книги;
• до цього часу не відпрацьована ефективна та об’єктивна система рейтингування підручників і посібників, а також періодичних продовжуваних наукових видань, що виходять друком в Україні;
• відсутність постійного взаємозацікавленого контакту між МОН, ВНЗ і видавцями України унеможливлює вирішення проблем щодо створення чіткої системи забезпечення навчального процесу у вищій школі підручниками і посібниками якісно нового рівня і в достатній кількості.

Виходячи з вищевикладеного, учасники конференції дійшли висновку, що для організації навчального процесу у ВНЗ та забезпечення сучасного рівня підготовки спеціалістів з вищою освітою необхідне проведення кардинальних змін у методах, механізмах і підходах до вирішення цих проблем.

Першим етапом на цьому шляху повинно стати створення Міністерством освіти і науки України за участі представників керівного складу зацікавлених ВНЗ, Академії педагогічних наук України, авторського активу й Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів постійно діючої Громадської ради з інформаційного забезпечення навчального процесу у вищій школі.

Головним завданням цієї Громадської ради має бути детальне визначення всього комплексу проблем, з якими стикається нині навчальне книговидання, і причин, що їх породжують, а також розробка заходів і методів усунення цих причин на загальнодержавному, відомчому та регіональному рівнях, забезпечення прямих та регулярних контактів між авторами та видавництвами та ін.

Обов’язково мусять бути враховані такі заходи:

І. На загальнодержавному рівні:

• законодавче визнання двоякої природи книги - як інтелектуального твору і як предмета матеріального виробництва. При цьому при розробці законів, нормативних актів або будь-яких інших документів загальнодержавної ваги мусить бути визнане пріоритетним значення книги;
• внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», які передбачатимуть відміну будь-яких тендерних процедур по відношенню до книги загалом і підручників зокрема;
• визнання необхідності створення сприятливих умов для збереження та розширення існуючої мережі книгарень, встановлення єдиної пільгової ставки у розмірі 1% для оренди площ під видавничу та книготорговельну діяльність для вітчизняних суб’єктів видавничої справи в будівлях, що належать до загальнодержавної чи комунальної власності;
• вирішення питання про кредитування суб’єктів видавничої справи за зниженою кредитною ставкою Національного банку України та визнання при оформленні кредиту книжкової продукції як застави;
• розробка соціальних стандартів щодо визначення розмірів книготорговельних площ на 10 тис. населення країни та прийняття рішення про виділення площ в існуючих будівлях чи земельних ділянок під забудову і створення нових книгарень та системних книготорговельних мереж. Одним із елементів цього завдання може стати реалізація проекту створення Акціонерного книготорговельного товариства «Академкнига»;
• встановлення жорсткого контролю і покарання за порушення авторських і видавничих прав у зв’язку з несанкціонованим використанням та передруком навчальної літератури, в тому числі й її електронних версій.

ІІ. На рівні центральних відомств:

а) Міністерство освіти і науки України:

• забезпечення компетентної, прозорої, позбавленої суб’єктивізму роботи науково-методичних рад з надання відповідних грифів (чи свідоцтв відповідності стандартам) підручникам і посібникам, поданим для їх отримання;
• організація систематичного відслідковування поповнення фондів бібліотек ВНЗ та наповнення власне навчального процесу відповідною навчальною літературою й оперативне інформування видавничого загалу про стан справ;
• створення єдиної інформаційної системи "Університетська книга";
• формування інформаційного банку даних на підручники і посібники, що знаходяться «в обігу» у ВНЗ;
• вирішення питання законодавчого забезпечення процедури закупівлі підручників і посібників вищими навчальними закладами безпосередньо у видавництв;
• реалізація функції відповідного фінансового забезпечення вищих навчальних закладів, яке б дозволяло останнім виконувати закупівлю необхідної літератури, і відмова від ролі демпінгуючого монополіста ринку навчальної літератури;
• розробка системи мотивацій і преференцій для викладачів і науковців, які беруть на себе обов'язок підготовки текстів нових підручників і посібників для вищої школи;
• організація системних інформаційно-консультативних контактів між відповідними закладами Міносвіти та видавництвами, що видають навчальну літературу для вищої школи;
• розробка моделі фінансово-ресурсної бази, необхідної для максимально можливої реалізації завдання забезпечення студентів ВНЗ необхідною кількістю якісної і сучасної навчальної літератури.

б) Державний комітет телебачення і радіомовлення України:

• розробка та реалізація положень щодо збереження існуючих книготорговельних підприємств та проектів щодо створення систем дистрибуційної та роздрібної книжкової торгівлі на основі сучасних торговельних технологій;
• ініціювання внесення змін до відповідних постанов і методик Кабінету Міністрів України щодо встановлення на строк не менш ніж 10 років для суб’єктів видавничої справи (видавництва та книготорговельні підприємства) соціальної ставки орендної плати у розмірі 1% оціночної вартості орендованих площ;
• розробка поправок до існуючих законів України про визнання реклами книги соціальною рекламою та встановлення ставок плати за неї.

ІІІ. На регіональному рівні:

• сприяння з боку органів як представницької, так і виконавчої влади на місцях збереженню існуючих книгарень, виділення додаткових площ чи земельних ділянок під забудову з метою організації видавництв та книготорговельних підприємств;
• надання спонсорської чи меценатської фінансової допомоги бібліотекам ВНЗ для закупівлі навчальної літератури, необхідної для якісної підготовки фахівців;
• створення на рівні ВНЗ більш сприятливих умов праці для авторів підручників і посібників із числа педагогічно-викладацького складу та виділення площ під створення на базі ВНЗ книгарень по продажу навчальної літератури.

Представники вищої школи, видавничого загалу, що брали участь у науково-практичній конференції «Інформаційне забезпечення навчального процесу у вищій школі», висловлюють готовність долучитись як до розробки комплексної програми розвитку навчального книговидання, так і до реалізації її положень у разі затвердження такої програми відповідними інституціями влади.

 Голова оргкомітету
 Ректор Одеського національного
 політехнічного університету