Крайнощі. Київська Русь. Книга VI. 7514 рік.
Крайнощі (анонс) На сторінках шостого номеру КРу, що називається КРАЙНОЩІ, уважний читач відкриє для себе нову грань міркувань про протилежності, з яких складається світ навколо нас і власне ми в ньому. Своєрідним епіграфом для цього номеру літературно-критичного часопису можуть слугувати слова Миколи Сціборського із праці "Націократія": "Як у фізіології життя чергується із смертю, а відпочинок організму з його активністю, так і в суспільному житті періоди рівноваги й спокою заступаються періодами порушень і боротьби. З того циклічного чергування явищ життя витворює свої генеральні напрямні, що, мимо ілюзорних переривань і зиґзагуватості, творять загальну лінію розвитку".
Отож, у 6-ій книзі КРу – про протилежності…
Осердя номеру «Крайнощі» витворюють тексти двох авторів. Перший із них – автор зі світовим ім’ям, чиї філософсько-літературні праці вплинули на теорію та практику структуралізму й "нового роману". Це Моріс Бланшо. До вашої уваги центральний розділ його книги "Простір літератури" – "Рільке і потреба смерти", в якому Бланшо на матеріалі творчости Р.М.Рільке розмірковує про категорію смерти в нашому бутті та літературі.
Іншу дійсність, своєрідну крайність, представляє Андрій Кокотюха та його детективний роман "Темна вода", останній цього року було визнано кращим на конкурсі "Коронація слова". На сторінках КРу ви зможете поміркувати над роздумами пана Кокотюхи про переваги й доцільність масової літератури в нашому сьогоденні. Інтрига ж його детективу (представленого в 6 номері часопису в скороченому варіанті) вибудовується навколо загадкових смертей на мальовничих берегах Десни та фольклорно-містичнх оповідок про таємничу потвору, чудовисько з Тихого Затону, яке мститься тим, хто порушує спокій його володінь.
Філіґранні поетичні візії слобожанки Тетяни Каплунової, об’єднані на сторінках КРу в добірку віршів "Апокриф", дійсно витворюють світ, де релігія священницька й язичницька впокорені жіночою інтуїцією прародительки всього сущого. Вона – та "Їва", що постала з ребра "Ївана" і водночас вірний літописець "зустрічей і прощань", "смутку й жадання". Її голос може бути "могольським криком" та гамою ре-мінор у "осени лісі". Вона – "жінка без імени", що "полює на сенси незримі", обирає літери маловживані, аби сказати про головне, нехай і всупереч офіційним догмам.
У рубриці "Барабан" в номері "Крайнощі" на вас чекає приємна несподіванка – розмова з біологом (за фахом) і письменником (за покликанням) Тарасом Прохаськом. Міркування з приводу автентики автора і його творів, важливості витворення власних мовних конструктів, що уречевлюють навколишній світ у мові, про аспекти національного буття письменника, про вміння шукати й знаходити речі не стільки гучні, скільки інтенсивні та багато іншого обговорюється й обґрунтовується в запропонованому інтерв’ю.
Також у читачів КРу є гарна нагода дослідити дві відмінні версії мандрівних нотаток відомих українських авторок (Ірен Роздобудько та Марини Гримич) про безпрецедентну подію міжнародного штибу в літературному житті України, а саме – відвідини групою українських літераторів США.
Написані в напівжартівливому, часом відверто критичному, але переважно "цілком несерйозному" стилі, ці оповідки розвіють читацькі переконання про надміру ідеалізований стиль американського життя, мислення, зокрема й у літературному, видавничому колах. Українська ж ментальність і тут собі не зрадить…
У книзі "Крайнощі" рубрика "Заборонена зона" презентує твір молодої талановитої письменниці Катерини Бабкіної – "Вів’єн, несподівана дівчинка". Читачі стануть свідками творення фантастичного виміру, в якому хоч раз мріють опинитися Він і Вона; чуттєвого та інтимного світу, захованого подалі від людських очей, із "нестурбованими й світлими" озерами, сутінками вишневого кольору, зім’ятими шовковими простирадлами, шалено ніжним втамуванням бажань; світ, в якому голоси видаються зайвими, а рухи сповільнені в часі й просторі… і є присутність Когось, хто може змінити все у твоєму житті… Присутність Вів’єн – очеретяної дівчини з вологим ім’ям.
У 6-му номері КРу в рубриці КРИТИКарка молода дослідниця Ярослава Стріха порівнює різні переклади вкраїнською мовою всесвітньовідомого Толкіна, а Олександр Михед аналізує "два ймення-бренди/торговельні марки, що постійно на слуху в читаючого люду" – Любка Дереша та Ірену Карпу. В журналі Київська Русь дебютує й 17-річний Віталій Трушин (вихованець літературної студії Василя Герасим’юка) із "Маленькою п’єсою про одну ніч".
Для допитливих читачів, що прагнуть залишатися в курсі останніх літературних і культурних подій – знайомство в КРу з іще одним потужним видавництвом, яке вже має 10-річний досвід діяльності на українському видавничому ринку й за цей час зуміло підготувати до друку 76 книжкових серій. Це видавництво "Фоліо", яке на сторінках нашого часопису презентує Олександр Красовицький.
Тож, залишайтеся з журналом "Київська Русь", аби творити літопис нового часу та простору української літератури.
|