Гербарій. Київська Русь. Книга IХ, 2006 (7514) рік

Дев’ятий номер «Київської Русі» має назву «Гербарій». Але в ньому зібрано не простий гербарій. Цим номером «Київська Русь» підбиває перші підсумки існування журналу. Власне не існування, а життя. Бо дев’ять місяців – це ще й час породілля. І символічне народження відбулося – «Київська Русь» вручила премію «Нестора Літописця» найкращим літописцям сучасності.

Лауреатами премії «Нестора Літописця» за 2006-й рік стали:

Василь ПОРТЯК за книгу новел «У снігах» – саме вона, на думку членів Суспільної ради та працівників редакції «Київської Русі», в 2005–2006-му роках справила вплив на літературно-культурне життя країни.

Найкращим журналістом у книжковій тематиці визнали Марину ФІАЛКО та її авторську програму «Книжковий базар» на радіо «Ера-ФМ».

А найкращими авторами, твори яких опублікували на сторінках «Київської Русі», стали Олесь БЕРЕЖНИЙ за оповідання «Тузла. Дядя Вася і весло» та Маріанна КІЯНОВСЬКА за добірку поезій «Діва і Єдиноріг: здогад одної смерті».

Із Василем ПОРТЯКОМ і Мариною ФІАЛКО читайте інтерв’ю в рубриці «Барабан».

На поетичних сторінках дев’ятої «Київської Русі» подано вірші відомого польського поета Яна ТВАРДОВСЬКОГО в перекладі Дзвінки МАТІЯШ. Мова його текстів гранично проста, але найважливішим у його поезії є щемне тепло й доброта, що звернені до кожного. Саме за це тепло й доброту дякували Яну ТВАРДОВСЬКОМУ польські читачі, які завдяки його віршам виліковувалися від депресій, віднаходили сенс життя, вчилися «бачити більше й глибше».

У рубриці «ПРОза» «Київська Русь» презентує новелу лауреата премії «Нетора Літописця» Василя ПОРТЯКА «Гуцульський рік». Історію повоєнного життя гуцульського селища, мешканці якого тісно пов’язані з вояками УПА, автор подає через призму вражень і спогадів сільського дяка, написаних на берегах старого календаря.

Оповідання Катерини ЛЕБЕДЄВОЇ «Ферґюсон відчуває холод міжзоряних просторів» розповідає про пригоди архітектурного детектива Ферґюсона, що шукає щось невідоме, а власне щастя та гармонію.

У дев’ятому номері «Київська Русь» продовжує знайомити читачів із перекладною літературою. Цього разу подано добірку оповідань чеського письменника-сатирика – автора славнозвісного «Бравого вояка Швейка» – Ярослава ГАШЕКА. «Спроба абстинентної вечірки», «Алкогольна ідилія», «Дуже заплутана історія про погане вино», «Труднощі з літературною творчістю», «У боротьбі проти алкоголю», «Із щоденника соціал-демократичного оратора», «Загальні вибори» – ці та інші твори червоного комісара-містифікатора з Праги вперше переклав українською мовою Ігор МЕЛЬНИЧЕНКО.

У рубриці «ДРА-ма-ДРА» «Київська Русь» презентує п’єсу лауреата конкурсу «Коронація слова» Олександра ПОЛЬЧЕНКА «Педрада» про один день із життя Вчителя. І хоча дія п’єси відбувається у 80-х роках минулого століття, за винятком певних атрибутів, дійство нагадує й пізніші часи. Гумористична, часом уїдливо-сатирична й саркастична «Педрада» цікава і без сценічного втілення, адже її персонажі надзвичайно правдиві й живі.

Любов, ненависть, надія, бажання смерті, страх, сон, безсоння, ревнощі – у цьому сенс життя героїні Марії КРИШТОПИ. Її оповідання «Безсоння» заховано в «Забороненій зоні» дев’ятого номеру «Київської Русі».

У рубриці «Всяке-тАке» вміщено статтю Олександра СТРАЖНОГО «Ментальність Київської Русі». В цілому робота Стражного розширює межі традиційного, часом обмеженого уявлення власне про український менталітет, згадки про який, як правило, зринають у свідомості під впливом масмедійних, політичних і пропаґандистських чинників.

Також «Київська Русь» презентує книгу Марії КРИВЕНКО «Ностальгія», видану в львівській «Піраміді». Письменниця й журналістка Людмила ТАРАН аналізує текст авторки: «Основа прози Марії Кривенко – сюжети саморефлексії, а не сюжети перебігу подій. Тому вона й мовить про парадоксальне бажання болю, і через нову оптику досвіду «прокручує» (осмислює) стосунки з чоловіками, настановляє себе «мати нарешті право жити, як хочу».