УКР

ENG

Портал української книги
Книжковий ринок України

Загальна інформація
Мовою статистики
Аналітика
Законодавство
Український підручник
Бестселери

Інструменти

Галузева періодика
Інформаційні технології
Маркетингові інструменти
Консультації
Книжкові тендери
Бібліотека (документи)
Корисні ресурси
Видання для фахівців видавничої справи
Поліграфічні послуги
Copyright International Agency: послуги авторам та видавництвам
Програмне забезпечення

Новини та події

Новини книжкового ринку
Форум Видавців 2013
Огляд преси
Прес-релізи компаній
Календар книжкової індустрії
Нові книги
Події
Ініціативи книжкового ринку
УАВК: листування з владою
Літературно-критичний журнал «Київська Русь»

Діловий досвід

Міжнародний досвід

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів
Колонка експерта
Опитування
Новини
Книжковий магазин "Власна справа"

Загальна інформація

Загальна інформаціяМовою статистикиАналітика
ЗаконодавствоУкраїнський підручникБестселери

Українська книга 2011: рух по сходинках униз


Аналіз економічного стану видавничої галузі, розпочатий Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів у 2008 році, на четвертий рік цієї роботи дозволяє зробити вже певні висновки відносно того, що представляє сьогодні українське книговидання з точки зору його «європейськості».

Аналізуючи динаміку змін, що відбувалися протягом досліджуваного періоду, за такими показниками, як:

  • оборот підприємства у грошовому еквіваленті;
  • обсяги відвантаженої продукції у книготорговельну мережу або реальне споживання книги населенням;
  • кількісні показники друку за назвами та накладами;
  • середня вартість примірника;
  • розрахунки торгівлі з постачальниками книжкової продукції,

можна сказати, що український книжковий ринок протягом понад двадцяти років незалежності держави так і не зміг сформуватись і набути рис, притаманних більшості європейських країн.

Причин цього явища досить багато, однак головними з них були і залишаються:

  • відсутність стратегії державної гуманітарної політики і, відповідно, як її складової, стратегії розвитку національного книговидання;
  • несформульованість і невизначеність потреб держави у сучасній високоосвіченій, культурно та духовно розвиненій особистості, створенні потужного інтелектуального кадрового ресурсу, необхідного для цивілізаційної розбудови виробничої, наукової, соціальної сфер України, її економіки загалом;
  • відсутність власної, побудованої з залученням національного капіталу, системної дистрибуційної та роздрібної книжкової торгівлі;
  • відсутність виваженої кредитної та інвестиційної політики щодо видавничого сектору національної економіки;
  • несформованість і недосконалість методичних підходів до проведення статистичних обрахунків економіки галузі та її доробку за кількісними показниками виходу в світ видавничої продукції, відсутність на державному рівні ефективної програми популяризації серед різних вікових груп і прошарків населення книги і читання як найбільш впливових важелів впливу на формування людської особистості, нації і держави.

Перелік негативних факторів, які гальмують структурну розбудову книжкового ринку України, розвиток видавничої справи, а, відповідно, і суспільства в цілому, можна продовжити, однак визначальними є саме перераховані вище.

Книги от vlasnasprava.info:

Українська книга в контексті світового книговидання


Зроблений протягом чотирьох років аналіз підводить до сумного висновку, що фрагментарний, неструктурований книжковий ринок України не тільки не розвивається, надолужуючи згаяне за попередні два десятиліття, а набуває перманентного стагнаційного характеру, все більше втрачаючи роль одного з основних чинників освітнього, культурного, інтелектуального розвитку українського народу.

Що ж стосується підсумків минулого 2011 року, відповідно до статистики друку Книжкової палати України імені Івана Федорова, то вони виглядають цілком благополучно. Так, показники друку книжок 2010 року у 2011 році перевищено за назвами на 1,2 %, а за накладами — на 3,3 %. Хоча в абсолютних цифрах все це виглядає не так оптимістично, бо сумарний річний наклад усіх видань у 46,5 млн — це все та ж одна книга на одного мешканця України.

Ще більш не оптимістичною на фоні успішних показників друку виглядає реальна пропозиція так званої загальнодоступної книги українському споживачеві. Тобто тієї літератури, яку кожний пересічний українець потенційно міг би придбати у книгарнях чи на книжкових розкладках. Справа в тому, що офіційна статистика друку не є свідченням гарантованої наявності у вільному доступі друкованої продукції, зафіксованої нею по обов’язкових примірниках. І для цього існують об’єктивні причини, оскільки до переліку видань, що вийшли друком протягом року і зафіксовані Книжковою палатою, входить значна кількість книг відомчого характеру центральних органів влади, літератури, виготовленої в рамках програми «Українська книга» та видавничих програм Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, які не є предметом ринкового продажу.

Якщо не враховувати вищезазначені видання, можна з певністю сказати, що пропозиція вітчизняних видавництв на ринку книги, що вийшли друком протягом 2011 року, склала приблизно 27—28 млн примірників.

Про той факт, що реальний обсяг споживання українцями книги суттєво зменшується щорічно, свідчить і аналіз економічного стану книжкового ринку, проведеного Асоціацією.

Отже.


Оборот підприємств у грошовому еквіваленті

Порівнюючи показники грошового обігу українських видавництв у 2011 році з попереднім 2010-м, слід зазначити, що впадає в око значне зменшення кількості тих, які наростили його і, відповідно, зростання кількості видавництв, оборот яких суттєво зменшився.

Так, у 2010 році 74,1 % видавництв зафіксували збільшення свого грошового обігу в середньому на 27,1 відсотка. Рік нинішній дав вже інші результати. Зростання обігу зафіксували 60,9 відсотка видавців, що на 13,2 відсотка менше, ніж у попередньому році, і середній відсоток зростання склав лише 11,1.

Кількість же видавництв, які зазнали втрат в своїх оборотах коштів, порівняно з 2010-м роком, збільшилася на ті ж 13,2 відсотка, а відсоток падіння склав вже 29,5 порівняно з 20,6 у попередньому році.

Серед видавництв, які зафіксували зростання, найбільший його відсоток, від 21 до 33, відзначили ті, хто працює у жанровій ніші художньої літератури для дітей і підлітків. Дещо менший відсоток зростання, від 5 до 7, продемонстрували видавці художньої і прикладної літератури та картографічної продукції.

Що стосується видавництв, грошовий оборот яких зменшився, то максимальний рівень, від 42 до 53 відсотків, як і в попередньому році, був характерним для видавців науково-популярної літератури, довідників, словників і підручників для вищих навчальних закладів. Менший відсоток, від 7 до 10, зафіксували видавці краєзнавчої та мистецької літератури.

Однак варто підкреслити, що зростання грошового обігу відбулося не стільки за рахунок збільшення обсягів продажу фізичної книги, скільки за рахунок збільшення вартості самих видань, що підтверджується такими показниками.


Обсяги постачання книжкової продукції видавцями у книжкову торгівлю

Вивчення наданих видавцями даних з цього показника теж наочно засвідчило подальше «просідання» ринку загальнодоступної книги і досить суттєве зменшення обсягів споживання вітчизняної друкованої продукції різними прошарками населення України. Якщо в 2010 році 46,4 % опитаних видавців повідомили про зростання обсягів відвантаженої книжкової продукції підприємствам книготоргівлі в середньому на 31,2 %, то в 2011-му кількість таких «щасливців» складала вже лише 30,4 %, а середній відсоток зростання обсягів постачання становив всього 10,7.

Щодо тих, чиї поставки книжок у 2011 році зменшилися, то їхня кількість сягнула 69,6 % при середньому відсотку падіння у 25,1. Найбільших втрат, до 50 %, відчули видавці словникової, енциклопедичної, довідкової літератури, науково-популярних видань. Дещо менше падіння, однак все одно значне, 20—25 %, торкнулося мистецьких видань і підручників для ВНЗ, окремих видів навчальної літератури для школярів. Негативна динаміка цього показника економічної діяльності видавничої сфери свідчить про подальшу втрату основною масою населення інтересу до читання й підвищення інтелектуального рівня, що автоматично тягне за собою стрімке зниження рівня освіченості, культури народу України, тобто його деградацію.

За будь-яких обставин, навіть враховуючи відтік (за нашими оцінками, дуже і дуже незначної) частини споживачів в царину електронної книги, стрімке падіння споживання вітчизняного інтелектуального продукту в межах 20 % протягом року — це жахлива цифра. Така тенденція змусила б будь-яку владу, яка вибудовує для народу своєї країни позитивне цивілізоване майбутнє, бити на сполох і швидко шукати ефективні рішення виходу з кризової ситуації.

Однак в Україні відбувається все навпаки. Принаймні на пропозицію Міжвідомчої комісії з питань сприяння розвитку вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження щодо розроблення та реалізації «Державної цільової національно-культурної програми популяризації книги і читання на період 2013—2017 року» Міністерство фінансів України офіційним листом повідомило, що розробку такої програми вважає передчасною.

Окрім усього іншого, цей показник свідчить про те, що понад дві третини видавців працюють «на склад», фактично «заморожуючи» навіть ті мізерні обігові кошти, з якими галузь працює сьогодні, все більше перетворюючи реальну українську книгу на віртуальну, проте не в сенсі її електронного виконання, а в сенсі її присутності як такої в соціумі.


Динаміка змін кількості видань за назвами

Результати дослідження засвідчили, що у 2011 році, як і в попередні роки, на фоні стрімкого падіння рівня читацької культури і попиту на книгу, видавництва продовжили гарячкову практику пошуку нових авторів і жанрових ніш, нарощуючи кількість назв і намагаючись за рахунок дрібних тиражів дорогих книжок хоч якимось чином повернути вкладені у видання кошти.

Більше того, ця практика знайшла своє поширення. Якщо у 2010 році кількість видавництв, які збільшували кількість назв, складала 55,5 % з числа тих, що надали УАВК інформацію, то в 2011 році вона зросла до 62,5 %. Однак варто зазначити, що, порівняно з 2010 роком, у 2011-му середній відсоток зростання кількості назв зменшився з 23,3 до 16,7. Найбільше зростання в межах 40 % було зафіксовано у жанрових нішах навчальної, художньої та культурологічної літератури, видань з мистецтвознавства. На 3—5 % збільшилася кількість картографічних видань.

Серед видавництв, які протягом 2011 року скоротили свою асортиментну базу, а таких 37,5 % з числа опитаних, середній відсоток скорочення склав 21,1 від 25,5 зафіксованих у попередньому 2010 році. Найбільше скорочення кількості назв, від 30 до 40 %, торкнулося довідників, словників, підручників для ВНЗ. В межах від 7 до 13 % зменшилася кількість наукових та юридичних видань, окремих видів художньої літератури.


Динаміка змін за середніми накладами видань

Цей показник чітко кореспондується з показником постачання загальнодоступної книги у книжкову торгівлю, є очевидним підтвердженням тенденції до стрімкого зниження рівня споживання книги у суспільстві. За даними опитування видавців, у 2011 році лише 32 % з них збільшили свої наклади в середньому на 16,4 %. Максимально, на 20 %, зросли наклади художньої, дитячої та прикладної літератури і на 3—5 % — наклади навчальної літератури з окремих дисциплін та пізнавальної літератури для дітей.

У той же час 60 % видавців, задіяних у виданні довідкової, енциклопедичної, науково-популярної та юридичної літератури, зменшили свої середні наклади на 29,9 %. Хоча в окремих випадках це зменшення сягає 45—55 %. На 1—5 % зменшилися наклади видань з документалістики та історичної літератури.

Згідно з даними Книжкової палати України у 2011 році 13 370, або 58,6 % назв книжок із 22 826, що зафіксовані як такі, що вийшли друком протягом минулого року, мали наклад менше 500 примірників. Зрозуміло, що забезпечення доступності кожного з цих видань для 45,5 млн населення України є просто нереальним.


Динаміка змін середньої вартості одного примірника вітчизняної книги

У минулому році, згідно з даними опитування, 64 % видавництв підвищили відпускну вартість своєї продукції в середньому на 30 %. Максимальне зростання, близько 40 %, стосується навчальної, художньої, дитячої і науково-популярної літератури. На менший відсоток (20—25 %), зросла вартість мистецької та юридичної літератури. Однак це відбулося не за рахунок механічного «накручування» видавцем ціни, а за рахунок значного зростання накладних витрат видавництв та суттєвого зменшення накладів, що, відповідно, викликало зростання вартості одного примірника.

В той же час видавці навчальної літератури для ВНЗ протягом року намагались, навіть втрачаючи власний прибуток, утримувати відпускну ціну на свої видання на рівні 2010 року. А видавці подарункових, краєзнавчих та картографічних видань навіть знизили, порівняно з 2010 роком, відпускну ціну в межах 5—7 %, маючи за мету хоча б таким чином покрити власні витрати, пов’язані з підготовкою та друком своєї книжкової продукції.


Динаміка змін у розрахунках книжкової торгівлі

Оцінюючи, в рамках опитування, стосунки видавців та реалізаторів книги в частині розрахунків за реалізовану продукцію, слід констатувати, що ситуація тут змінюється теж не на краще.

Якщо у 2010 році 57 % опитаних видавництв проінформували про покращення розрахунків торгівлі з ними, порівняно з 2009 роком, у середньому на 20,1 %, то за результатами 2011 року лише 32 % видавців заявили про поліпшення, порівняно з 2010 роком, розрахунків, у середньому на 15,4 %.

Про значне погіршення розрахунків, у середньому на 29,5 %, при 25 % у 2010 році, заявили 48 % опитаних видавців. У 2010 році таких видавництв було 37 %.

Минулого року найкраще торгівля розраховувалась із постачальниками навчальної літератури для загальноосвітніх шкіл, а також художніх, дитячих та картографічних видань — в межах 20—30 %. У 2010 році відсоток покращення розрахунків коливався від 44 до 50.

Погіршення розрахунків спостерігалося з постачальниками навчальної літератури для ВНЗ, довідників, фотоальбомів, мистецьких, юридичних та наукових видань.

В цілому, як і в попередні роки, книготорговельні підприємства не намагалися демонструвати лояльні партнерські стосунки з постачальниками вітчизняної книги, продовжуючи практику затримки платежів або неповного розрахунку за вже реалізовану продукцію та масове повернення видавцям нереалізованих книжок, у більшості випадків з втратою ними товарного вигляду.


Висновки

Проведений УАВК аналіз хоч і ґрунтується на економічних показниках, наданих вітчизняними видавництвами, однак фактично свідчить про речі абсолютно іншого характеру, оскільки ми вже неодноразово говорили про те, що стан книги і читання є віддзеркаленням стану морального, культурного та інтелектуального здоров’я будь-якої нації й відображає реальний потенціал держави до реалізації завдань своєї демократичної, цивілізаційної розбудови.

Нинішній незадовільний стан книги і читання в країні, а також стійка, упродовж кількох років, тенденція до їхнього подальшого погіршення вступає в очевидний дисонанс із задекларованими владними інституціями широкомасштабними планами розбудови держави та переформатування, відповідно до сучасних вимог, її наукової, виробничої, технологічної, соціальної сфер.

Однак, можливо, у нинішнього керівництва фінансово-економічного блоку українського уряду є унікальний, ще невідомий цивілізованому світові, рецепт того, як без вітчизняної книги, популяризації читання, в умовах морального розкладу, поступової культурної та інтелектуальної деградації значної частини населення України реалізувати програму реформ «Заможне суспільство, конкурентно спроможна економіка, ефективна держава»…


О. Афонін
, президент
Української асоціації видавців та книгорозповсюджувіачів




НазадДо верху
  Колонка експерта  

Українська книга стрімко летить у безвість наче славнозвісний потяг Хюндай

Нещодавно в одній з інформагенцій столиці відбулась прес-конференція, на якій провідні оператори вітчизняного книжного ринку разом з новим керівництвом Комітету культури та духовності України шукали рецепт виживання української книги, яка сьогодні знаходиться в стані агонії...




MATRA PROGRAMME,
NETHERLANDS MINISTRY
OF FOREIGN AFFAIRS
Технологічна підтримка Activemedia