Динаміка змін у видавничій сфері в умовах кризи

Минуло два з половиною місяці нового, прогнозовано «кризового» 2009 року, і сьогодні вже, незважаючи на те, що для видавничої сфери цей період не особливо показовий, все ж можна говорити про певні тенденції та зміни в динаміці розвитку чи рецесії нашої з вами галузі.

Якщо наприкінці минулого року ці процеси ще певною мірою носили латентний характер, то зараз вони стали вже очевидними. Поступове зменшення наявних грошей у кишенях наших співгромадян однозначно позначилося на продажах літератури, а відповідно й на динаміці розрахунків книготорговельних мереж та незалежних книгарень за поставлену їм видавництвами літературу. Слід зауважити, що певну роль у зменшенні та затримці розрахунків книжкової торгівлі з видавцями зіграли і банки, які частково почали використовувати клієнтські кошти на покриття власних витрат. Це, зокрема, стосується таких банків, як «Промінвестбанк», «Нафтогазбанк», «Надра», «Родовід», «Київ» та кількох інших.

За результатами аналізу, проведеного Правлінням УАВК упродовж січня-лютого 2009 року, порівняно з аналогічним минулорічним періодом, розрахунки роздрібної книжкової торгівлі з видавцями та постачальниками з числа гуртівень у середньому зменшилися на 37 - 38%. Однак в окремих жанрових нішах, а відповідно і у окремих видавництв, що займаються виданням такої літератури, падіння об'ємів розрахунків значно нижче цієї середньої цифри і в окремих випадках сягає 60 - 70%.

Зокрема мова йде про довідкові та енциклопедичні видання, підручники та посібники для вищих навчальних закладів, мистецьку літературу. Більш стійкі позиції залишаються у картографічної продукції та юридичної літератури, підручників і посібників для старшої школи, де обсяг надходжень зменшився лише на 10 - 15%, а також у художньої, розважальної та дитячої книги, де ця цифра коливається в межах 20—25% падіння порівняно з 2008 роком.

Зменшення надходжень обігових коштів за реалізовану продукцію, відсутність можливостей долучитися до кредитних ресурсів, а також очікування на зменшення попиту примусили переважну більшість видавництв переглянути свою програмну політику щодо нових видань. Хочу зазначити, що підходи окремих видавництв до цього питання дуже різняться і коливаються від повної відмови від видання нових назв і концентрації діяльності на додрукуванні вже перевірених, «ходових» видань до різкого збільшення кількості нових назв порівняно з минулорічним періодом з паралельним різким зменшенням середніх накладів. Більшість же видавництв пішли шляхом скорочення як кількості нових назв, так і середнього накладу. Середні показники цих скорочень складають відповідно 60—65% за назвами і 48—50% за накладами.

Загалом після аналізу інформації, отриманої від видавців у ході опитування, склалася така картина. Майже 25% видавництв, навіть за умов загального падіння об'ємів розрахунків за поставлену продукцію, залишили незмінною кількість назв і накладів, відповідно до минулого року, а 15% з них навіть збільшили наклади на 15—20 відсотків. Близько 20% видавництв збільшили кількість назв в межах 50% і зменшили середні наклади майже вдвічі. І основна маса видавництв — 55% — пішли на суттєве зменшення і кількості назв, і середніх накладів.

Звертає увагу на себе той факт, що при основній масі показників, що символізують зменшення виробництва книжок, у 75% опитаних видавництв об'єми відвантаження продукції у роздрібну та гуртову торгівлю зі складу залишилися на попередньому рівні, а у 10% видавництв навіть суттєво зросли.

У першу чергу цей «феномен» в умовах загальної кризової ситуації ми пов'язуємо з різким зменшенням імпорту російської книги і значним зростанням, порівняно з українською, її вартості. Намагаючись не зменшити асортиментну пропозицію, книжкова торгівля збільшила запит на літературу вітчизняного виробництва. Тобто нині відбувається «вимивання» з видавництв товарної маси без відповідного її оновлення і поповнення.

З навіть цього короткого дослідження, не претендуючи на істину в останній інстанції, можна зробити певні висновки й надати рекомендації.

Висновки.

1. Попри всі показники, що свідчать про зменшення обсягів виробництва і реалізації вітчизняної книги, видавнича галузь залишається на сьогодні потенційно спроможною забезпечити збереження як своєї ресурсної і кадрової бази, так і зайняти, якщо не панівне, то принаймні значно краще становище на власному книжковому ринку. Однак збереження нинішньої тенденції до скорочення назв і накладів значною частиною видавництв може призвести на кінець літа 2009 року до різкого зменшення пропозиції літератури вітчизняного виробництва на полицях українських книгарень, а, відповідно, й до їх закриття.

2. Отже, є нагальним термінове вирішення питання про джерела поповнення обігових коштів, які й у кращі часи видавцям бракувало. Саме тому одним із головних напрямів діяльності УАВК повинна стати робота з Кабінетом міністрів України та Верховною Радою України щодо розблокування діяльності банків, зокрема двох державних і кількох комунальних (мається на увазі проект Постанови Кабміну «Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії та книгорозповсюдження через механізм здешевлення кредитів»), в частині кредитування суб'єктів видавничої справи, а також пошук інвесторів з інших сфер вітчизняного і зарубіжного бізнесу (у зв'язку з різким здешевленням гривні) з пропозицією вкладання коштів в українську видавничу сферу.

3. У нинішніх умовах УАВК готова сприяти кооперуванню коштів двох чи кількох видавництв з метою спільного видання, як варіант виживання, вже підготовлених ринкових книжкових проектів, на друк яких у видавництва-власника макету немає нині коштів.

4. Варто звернути увагу на те, що в умовах кризи може бути виграшним варіант орієнтації видавництва на більш вузькі групи споживачів в обраних жанрових нішах чи й тимчасове долучення до інших жанрових ніш, більш стійких до впливу кризи.

5. Видавцям потрібно посилити контроль над реалізацією власної продукції, ретельно і постійно аналізувати динаміку продажів у тому секторі ринку, де вони працюють, з метою прогнозування розвитку ситуації, аби не потрапити в скрутне становище.

6. У будь-якому разі знайти вихід зі складної ситуації буде значно легше, якщо вчасно згадати про існування Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, яка впродовж 15 років була і залишається вашим головним захисником, порадником і помічником.

Довідкова інформація.

Під час круглого столу «Криза на книжковому ринку Росії: що змінилося за півроку», який відбувся в рамках ХІІ Національної виставки-ярмарку «Книги Росії» у виступі представника Федерального агентства з друку та масових комунікацій Олександра Воропаєва було заявлено, що ситуація з кризою у книговиданні викликає велику тривогу влади. Фіксуючи більш ніж 20-відсоткове падіння попиту на книгу, він зробив заяву про те, що Агентство реагує на звернення видавців, і зараз виконуються дії з метою якщо не звільнення суб'єктів видавничої справи від податків, то, принаймні, забезпечення їх мінімалізації в частині ПДВ, податку на прибуток, а також звільнення від митних платежів та ввізного ПДВ поліграфічного обладнання та технологічних матеріалів для друку книжок і які на виробляються в Росії.

Учасники круглого столу, зокрема холдинг-директор ТОВ Торговий дім «Бібліоглобус» Борис Єсенькін та власник рітеіл-мережі «Бібліосфера» Володимир Синянський, констатували втрату читача в регіонах, особливо в тих, де існують по одному-два містоутворюючі великі підприємства. За заявою В. Синянського, він змушений був закрити 18 книгарень в Татарстані, Чувашії, Набережних Челнах. В кулуарах виставки активно мусувалася неприємна новина про те, що «ТОП-книга», після оголошення в грудні 2008 року технічного дефолту, нині плавно перейшла у стадію юридичного оформлення банкрутства, тим самим завдавши серйозного удару своїм партнерам-видавництвам у частині розрахунків за поставлену продукцію.

У той же час у виступі представника Російської книжкової палати Костянтина Сухорукова було зазначено, що за 2 місяці 2009 року в Росії було видано нових найменувань книжок на 4000 одиниць більше, ніж за аналогічний період минулого року. Учасники звернули також увагу на той факт, що друк російських книжок поступово переміщується з поліграфічних підприємств Пітера і Москви на периферичні підприємства у зв'язку з різким подорожчанням цієї послуги в старій і новій столицях за рахунок значного зростання вартості землі, оренди, тепла, електроенергії.

Слід зауважити, що навіть в умовах кризи, в Росії продовжує зростати об'єм випуску книжок у твердій палітурці: населення надає перевагу виданням з кращим оформленням. Значна частина російських видавництв взяла курс на розширення читацької аудиторії за рахунок збільшення випуску конкретної літератури для вузьких споживацьких груп, а також на випуск серіальних видань.  Загалом, за інформацією Російської книжкової палати, доробок російських видавців у 2008 році склав 123 тис. назв загальним накладом у 760 млн. примірників.

Для порівняння: український видавничий світ упродовж 2008 року видав понад 24 тис. назв загальним накладом у 57,2 млн. примірників.