Продаж книжок в Україні: наступні декілька років

The Fund for Central and East European Book Projects (CEEBP) в Амстердамі та Міжнародний фонд "Відродження" в Києві на протязі останніх декілька років . На сьогодні зазначений проект доходить до свого фінального етапу, і було б доцільним відкрито підвести підсумки досягнень та, що є більш важливим, презентувати пройдені шляхи минулих років.

Зусилля стосовно збільшення загального професіоналізму на українському книжковому ринку призвели до заснування регіональних дистрибуційних центрів, до створення книжкового порталу (http://uabooks.info), до створення бази  надрукованих книжок (Books-in-Print), а також до регулярних досліджень стосовно статистики книжкового ринку. Без сумнівів, численні семінари та консультації для видавців та книгорозповсюджувачів сприяли вдосконаленню практичної частини роботи.

Якість виданих книжок, судячи з чітких ознак, також покращилась. Все більше книгарень стають привітнішими до покупців, багато нових добре оснащених книгарень відкривають свої двері в багатьох містах. Велика кількість іноземних компаній цілком очевидно сприймають український книжковий ринок привабливим та підготовленим для інвестування.

Досягнення кінцевої мети - професійного функціонування книжкового ринку по всій країні - наблизилось впритул. І це буде заслугою не тільки тих, хто активно залучений у виробництві та продажу книжок, але й, звісно, заслугою авторів, перекладачів, мас-медіа, бібліотек, покупців книжок та читаючої аудиторії.

Найбільш необхідним для подальшого удосконалення є розуміння терміновості. Світ книжок динамічний, і, щоб працювати в умовах існування Інтернет-книгарень, електронних книжок, друку на замовлення та інших елементів цифрової революції, потрібно докладати безперервних зусиль. Швидка модернізація традиційного книгорозповсюдження повинна, власне, передбачати такі зміни: книгарні повинні пропонувати свою власну додаткову вартість продукції шляхом створення чіткого профілю та унікальної атмосфери книгарні, активної діяльності та ліпшого сервісу. Зростання кількості точок продажу також дуже важливе для збільшення книжкової продукції для читаючої аудиторії; дані по Києву такі, що існує лише одна книгарня на 100000 населення (порівняно із Нідерландами, де є одна книгарня на 11000 населення).

Відповідальність за покращення книгорозповсюдження лежить не тільки на самих книгарях. Другою умовою для удосконалення книжкового ринку є розуміння співпраці. Найбільш досвідчені книжкові ринки світу успішно досягли прогресу за допомогою спільної діяльності учасників, і в інтересах всіх гравців зазначеної сфери полягає розуміння цього моменту.

Роль уряду є важливою (зокрема, з приводу верховенства права, і стимулювання розвитку освіти та бібліотек), менше з тим, видавці та книгорозповсюджувачі мусять знати можливості самостійного покращення ситуації із доступністю книжок - шляхом поєднання зусиль. Тут потрібно згадати приклади такої діяльності, які вже цитувалися на семінарах:

• книгорозповсюджувачі повинні співпрацювати за допомогою промоції книжкових подарункових купонів на національному рівні, щоб книжка могла конкурувати на ринку подарунків
• видавці та книгорозповсюджувачі (можливо, й бібліотеки при нагоді) повинні здійснювати промоцію книжки в загальних промоцій них кампаніях, таких як: Тиждень Книги, Тиждень Дитячої Книги
• База даних надрукованих книг мусить використовуватися як публічний інформаційний портал
• професійні тренінги видавців та книгорозповсюджувачів мусять організовуватися спільно та проводитися он-лайн.

Коли взаємозалежність партнерів книжкового ринку стане очевидною, побічним ефектом, якщо так можна висловитись, буде введення або повторне визначення правил цього ринку. Наведу простий приклад. Видавці почнуть, без сумніву, усвідомлювати, що в інтересах як всього книжкового ринку, так і їх самих - допомагати книгорозповсюджувачам оголошенням точних дат публікацій нових книжок. Ще одним висновком мусить бути те, що нерозумним для видавців є продавати книжки за однією ціною і дистриб’юторам, і книгорозповсюджувачам, і покупцям. Іншими словами, для видавція ланцюговий менеджмент є логічною вимогою. Книгорозповсюджувачі, в свою чергу, мусять поліпшити свої платіжні звички. Очевидно, що від цього процесу еволюціонувала б низка загальних бізнес методів.

У всьому світі існує домовленість, що книга поєднує економічний та культурний аспекти. У Великій Британії є вислів "книжки різні", а в Україні книжки оцінюються як "духовний продукт". Так чи інакше, але статус книги може бути поліпшений в подальшому. У цій сфері можна очікувати супровідну роль уряду: постійний наголос на важливості книг в суспільстві вимагає обмежене фінансування але робить всі кошти, вкладені у фінансування бібліотек (на цей момент, очевидно, надто мале!) більш ефективними!

В цьому контексті потрібно також наголосити на  відповідальність мас-медіа в Україні. Доля уваги, яку приділяють книжкам у формі рецензій, інтерв’ю з авторами, новин про книжковий ринок, незадовільна, якщо порівнювати із іншими країнами.  Заснування добре організованого літературної премії як прикладу об’єднаної книжкової промоції, про яку було сказано вище, також може привернути увагу мас-медіа.

З того часу, як вплив уряду на ренти на ділових передумовах значно зменшився, не можна очікувати, що регіональні та національні авторитети вирішать більшість проблем, з якими стикаються самі книгорозповсюджувачі: високі орендні плати. 

У інтересах інфраструктури роздрібної книжкової торгівлі, так чи інакше, полягає те, що уряд може допомогти переконати активних учасників сфери нерухомості, що книгарні - це цікавий елемент привабливих купівельних областей. Натомість не потрібно відкривати книгарні державної власності, уряд не повинен бути гравцем на книжковому ринку.

Ще однією важливою порадою для удосконалення книжкової індустрії буде введення роздрібної ціни. У багатьох країнах Західної Європи цей засіб суттєво допоміг досягнути наявності великої кількості нових книг, а ЄС дозолило національним законам створити те, що відомо під назвою "фіксована роздрібна ціна на книгу".

У той час, коли цінова конкуренція між видавцями залишається поза грою, це має велике значення для тих, хто продає у роздріб. Це і пересічне фінансування книжок, адже немає страху перед знижками на бестселери. Роздрібна ціна розрахована як альтернатива урядовим субсидіям з метою збільшити різноманіття книжок, доступних на ринку. Доки на книжковому ринку буде існувати конкуренція, це буде вигідно лише тим покупцям, котрі купують бестселери; середня ціна на книжку має тенденцію зростати, а кількість книгарів - зменшуватися.

Видається, що багато людей, задіяних на книжковому ринку, розглядають цей засіб як сприятливий розвиток. Дискусії стосовно цього предмету, в середині чи поза книжкового ринку, мусять отримати подальше оформлення і досягнення висновку врешті решт.