Стан української книги в межах І-го півріччя 2011 року

Результати нинішнього року, продемонстровані українським видавничим загалом, свідчать про відчайдушні й, поки що, досить безутішні його спроби повернути втрачене за роки кризи 2008–2010 років, оскільки заяви влади про кінець кризи в економіці України й початок нарощування обсягів ВВП і промислової продукції не знайшли ще свого підтвердження у книговиданні.

Згідно зі статистикою друку, що ведеться Книжковою палатою України імені Івана Федорова, перше півріччя 2011 року галузь закінчила «не дотягнувши» до показників за аналогічний період 2010 року, за кількістю назв — 2,3 % і за сумарними накладами — 7,7 %. Єдине, що якісно відрізняє нинішні показники від минулорічних, це те, що стала очевидною тенденція до поступового витіснення в доробку вітчизняних видавництв російськомовної книги україномовною. Про це свідчить той факт, що при відставанні обсягів друку російськомовної книги від показників 2011 року на 24,2 відсотка, україномовна книга перевершила минулорічне виробництво у І-му півріччі на 8 відсотків. І, судячи з усього, ця тенденція матиме продовження й надалі. В першу чергу таке заміщення відбувається в жанровій ніші художньої літератури для дорослих та дітей, в тому числі й перекладної. Причинами подібного явища є, з одного боку, зменшення поставок белетристики з Росії, а з іншого, — зростання серед українського населення попиту на україномовну книгу.

Серед «знакових» подій минулого півріччя нинішнього року стала спроба групи народних депутатів на чолі з В’ячеславом Кириленком, що представляють опозицію у Верховній Раді України, провести проект Закону України «Про національний культурний продукт». На думку авторів цього законопроекту, він мав би створити механізми захисту та підтримки української культури загалом та україномовної книги зокрема. Однак підготовлений політиками, а не професіоналами, у разі його реалізації, цей документ став би «прокрустовим ложем» для української культури, знищивши навіть те, що від неї залишилося. Однак своєчасна й активна реакція УАВК на цей законопроект, вже прийнятий Верховною Радою в першому читанні, зупинила його подальший розгляд через чітко негативне сприйняття видавничим загалом, проінформованим Асоціацією, закладених у нього норм з ліквідації податкових пільг і створення особливого корупційного механізму у вигляді спеціальних експертних комісій, на які проектом покладався обов’язок визначення відповідності видавничої продукції критеріям «національного культурного продукту».

Крім того, в першому півріччі УАВК знову зробила кілька спроб вийти на конкретний діалог з владою щодо спільного розроблення та реалізації осмисленої стратегії розвитку видавничого сектору національної економіки, однак усі наші звернення з цього приводу на адресу Президента України, інших державних очільників, як і в попередні часи, були проігноровані.

Що ж стосується оцінки стану видавничої справи протягом досліджуваного періоду, то про це в наступних розділах.

Оборот підприємства в грошовому еквіваленті

Порівняння показників І півріччя 2010 року з показниками І півріччя нинішнього року свідчить не про надто значні зміни, а скоріше про «стабілізацію» на нижніх рівнях.

Якщо в 2010 році 74,1 % видавців фіксували зростання обороту в середньому на 27,1 %, то нині цей показник склав лише 60 % видавців із середнім відсотком зростання в 23,9.

Падіння ж обороту в І півріччі минулого року відзначали лише 25,9 % видавництв із середнім відсотком у 20,61. Нинішній рік продемонстрував зростання кількості видавництв, що втратили оборотні кошти. Від загалу вона складає вже 40 %, хоча середній відсоток падіння змінився в бік позитиву й склав 17,3.

Як і в попередні періоди, коливання обсягів падіння чи зростання грошового обороту відрізняється досить сильно залежно від жанрових ніш. Найбільший відсоток зростання обороту характерний для видавництв, що займаються виданням художньої та перекладної літератури. При середньому зростанні в цій жанровій ніші в межах 30 % окремі видавництва заявили про зростання від 50 до 70 відсотків. Непогане зростання відзначене в нішах історичної, науково-популярної та дитячої літератури — від 20 до 30 %. В той же час стабільне падіння обороту супроводжує видавництва, що займаються виданням політичної, мистецької, довідкової, енциклопедичної літератури. Обсяги падіння в цих жанрових нішах складають від 15 до 40 відсотків.

Як позитив можна відзначити той факт, що хоч на невеличкий відсоток (2,0–2,5), однак збільшилися обороти видавництв, які працюють на ринку підручників для вищої школи. Однак, як і в попередні, після 2008-го, роки сумарний грошовий оборот галузі не справляє враження про можливість серйозних видавничих проривів і зростання в будь-яких жанрових нішах за рахунок накопичення власних обігових коштів.

Обсяги відвантаження книжкової продукції у книжкову торгівлю

Реальний доступ українського читача до продукції вітчизняних видавництв визначається, в першу чергу, мабуть, саме цим показником. На жаль, дані нинішнього року є мало втішними й говорять про те, що все менше й менше національного книжкового доробку потрапляє до рук українців.

Так, за перше півріччя 2011 року лише 36 % видавництв відчули збільшення в середньому на 23,1 % об’ємів відвантаження фізичної книги підприємствам роздрібної торгівлі. Минулого року ці показники складали відповідно 46,4 % та 31,2 %.

Найбільші показники збільшення об’ємів поставок стосуються художньої літератури — 46 %, науково-популярної та прикладної — 40 %, художньої для дітей та підлітків, розвиваючої літератури — 23,8 %.

Одночасно 64 % (для порівняння: 2010 — 53,6 %) видавництв зафіксували подальше падіння об’ємів відвантаження в торговельні підприємства власної друкованої продукції в середньому на 30,7 % (2010 — 24,1 %).

За наявності певного зростання обороту в грошових коштах відбувається процес фактичного вилучення вітчизняної книги з полиць книгарень. Образно кажучи, менше книжок за більшою ціною.

Найбільших втрат зазнали жанрові ніші політичної літератури — 60 %, підручники для навчальних закладів усіх рівнів акредитації — 51 %, словники, довідники, наукова література — 20 %.

У цілому є очевидним, що читаюча українська публіка чим далі, тим більше надає перевагу белетристиці, а не книжкам високої полиці.

Динаміка змін кількості видань за назвами

У першому півріччі 2011 року ситуація з кількістю назв нових книжок кардинально не змінилася. Графічно цьогорічну динаміку, порівнюючи з минулорічними показниками, можна було б накреслити у вигляді майже прямої лінії.

Як і минулого року, зростання кількості титулів відбулося за рахунок художньої літератури, науково-популярних видань, дитячої книги. Відсоток видавництв, що заявили про таке зростання, склав 54,17 (2010 — 55,5 %). Середній відсоток збільшення сягнув 25,5 (2010 — 23,3 %). Крайні ж показники коливалися від 3 % зростання до 60 %.

Щодо зменшення кількості титулів, то про неї повідомили 33,3 % опитаних видавництв (2010 — 37,0 %), при цьому середній відсоток зменшення склав 16,63 при 25,5 у минулому році. Найбільше зменшили кількість видання нових титулів ті, хто продукує мистецьку — 30 %, довідникову книгу — 25 %, словники — 15 %.

В той же час 8,3 % (2010 — 7,5 %) видавництв зазначили, що в них цей показник залишився таким, як і в минулому році.

Динаміка змін у середніх розмірах накладів видань

Порівняно з І півріччям минулого року, у нинішньому цей показник має певну позитивну тенденцію. Станом на 1 липня 2011 року 50 % (2010 — 30,8 %) опитаних видавництв повідомили про збільшення розмірів накладів у середньому на 11,7 % (2010 — 19,7 %). Збільшення середніх накладів було досягнуто за рахунок художньої — 33 %, прикладної і дитячої — 18 %, навчальної — 15 % літератури.

Зменшення середніх накладів було зафіксовано 33,3 % видавництв при середньому зменшенні у 24,4 %. У минулому році ці показники були відповідно 63,4 % та 28,7 %. На найбільший відсоток середні наклади зменшилися в жанрових нішах довідкової літератури — 42 %, соціально-економічної — 30 %, мистецької — 25 %, словникової — 15 %.

Кількість видавництв, у яких ситуація з середніми накладами не змінилася, порівняно з минулим роком, нинішнього року збільшилась більш ніж удвічі й склала 16,7 % при 7,6 % у 2010 році.

Розрахунки книжкової торгівлі з видавцями

Щодо розрахунків книжкової торгівлі за поставлену їм видавництвами друковану продукцію, то їхній стан далекий від ідеального. У першому півріччі лише 25 % (2010 — 46,6 %) із числа опитаних видавництв повідомили про незначне їхнє покращення в середньому на 9,5 % (2010 — 16,9 %).

Найкраще в І півріччі поточного року торгівля розраховувалася за художню і дитячу книжку — 29 % та навчальну —15 %.

Фактично не змінився відсоток тих видавництв, які відзначали погіршення розрахунків торгівлі у нинішньому році, 45,9 % (2010 — 46,6 %), при цьому середній відсоток погіршення склав 22,1 (2010 — 27,3 %).

Найгірше торгівля розраховується за довідникову — 52 %, соціальну, економічну та політичну літературу — 30 %, мистецькі видання і словники — 17—28 %.

Більш ніж утричі (29,2 %) зросла кількість видавництв, які, порівняно з минулим роком, зазначили, що розрахунки торгівлі з ними залишилися без змін, однак це не означає, що вони задовольняють їх своєю регулярністю і перерахованими сумами.  

* * *

Аналітичні показники, отримані після опрацювання інформації, наданої видавництвами, не дають переконливої аргументації, яка б свідчила про якісь кардинально позитивні зміни в стані галузі чи об’ємах споживання населенням України друкованої книжкової продукції.

Головна причина цього явища криється у відсутності державної стратегії гуманітарного розвитку країни, стратегії розвитку, вдосконалення особистості сучасного українця, незалежно від його віку, статі й професійної зайнятості.

Допоки державою не буде здійснено кроки до створення попиту на моральну, освічену, розвинену культурно та інтелектуально людину, розраховувати на суттєву зміну стану національного книговидання у бік позитиву, мабуть, не варто.

Олександр Афонін,
президент Української асоціації видавців
та книгорозповсюджувачів