УКР

ENG

Портал української книги
Книжковий ринок України

Загальна інформація
Мовою статистики
Аналітика
Законодавство
Український підручник
Бестселери

Інструменти

Галузева періодика
Інформаційні технології
Маркетингові інструменти
Консультації
Книжкові тендери
Бібліотека (документи)
Корисні ресурси
Видання для фахівців видавничої справи
Поліграфічні послуги
Copyright International Agency: послуги авторам та видавництвам
Програмне забезпечення

Новини та події

Новини книжкового ринку
Форум Видавців 2011
Огляд преси
Прес-релізи компаній
Календар книжкової індустрії
Нові книги
Події
Ініціативи книжкового ринку
УАВК: листування з владою
Літературно-критичний журнал «Київська Русь»

Діловий досвід

Міжнародний досвід

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів
Колонка експерта
Опитування
Форум
Книжковий магазин "Власна справа"









Новини книжкового ринку

Новини книжкового ринкуФорум Видавців 2011Огляд преси
Прес-релізи компанійКалендар книжкової індустріїНові книги
ПодіїІніціативи книжкового ринкуУАВК: листування з владою
Літературно-критичний журнал «Київська Русь»


Лялькарі - ілюзіоністи нашого часу, або трансформація книгарні «Сяйво» в об’єкт невідомого призначення


Книгарня - крамниця, що займається роздрібним та оптовим продажем книг та інших товарів, таких як журнали, географічні карти, путівники та ін. А також оперативно-виконавчий орган, що входить до складу книготорговельної галузі, точка роздрібного продажу книг та інших публікацій, приміщення з відповідним обладнанням для експозиції та продажу.


Типи книгарень:

  • загальні, що займаються продажем поточної видавничої продукції;
  • спеціалізовані, що займаються продажем книг певної тематики або виду за допомогою певних форм продажу.

Спеціалізовані книгарні поділяються:
В залежності від асортименту:

За тематикою асортименту:

В листопаді 2011 року, під тріумфальний марш муніципального оркестру та скрегіт іржавих каструль, складової  імпровізованого театралізованого дійства, ініційованого культурною громадськістю Києва, Голова КМДА Олександр Попов відкрив незаконно відібрану у трудового колективу книгарню «Сяйво», нехтуючи юридично обґрунтованим правом на подовження договору оренди приміщень книгарні та публічно гарантованим  ним же  правом колективу  на працевлаштування в оновленій книгарні. Крім того, Голова КМДА беззаконно скористався брендом «Сяйво», який був запатентований  колишнім колективом книгарні «Сяйво».

З тих пір минуло півроку й трансформація в невідомо що рейдерські захопленої найстарішої книгарні Києва очевидна. Сьогодні, замість традиційних 65 тисяч найменувань книжкової продукції, представленої переважно вітчизняними видавництвами, які колись щільненько розташовувались на полицях легендарного «Сяйва», ми бачимо ляльковий театр та величезний друкарський верстат Ксерокс, що гордовито стоїть в центрі торгівельної зали псевдокнигарні.

Врешті,  недолугість концепції діяльності оновленої «Сяйво книги» нікого не дивує. Від початку заява голови КМДА про створення мережі муніципальних книгарень вже до кінця 2012 року  та відкриття 10 подібних «Сяйво книги» комерційно успішних магазинів, зроблена ним під час однієї з прес-конференцій, що  відбувалась напередодні відкриття книгарні, виглядала нежиттєздатною. Олександр Попов навіть й не збирався поширювати червоне письменство киянам. Аби колишній та справжній колектив книгарні не намагався раз за разом привертати увагу суспільства та ЗМІ до власного законодавчо - обґрунтованого діалогу з діючою владою та тенденційного суспільного лиха, викликаного неправомірними та корумпованими діями представників нинішньої муніципальної влади  по відношенню до культурних цінностей столиці, Попов давно б прикрив цей жалюгідний проект та віддав попередньо обіцяне коштовне приміщення в центрі Києва своєму однопартійцю - чиновнику.

Прямий доказ тому -  відмова у працевлаштуванні професійної команди книгарні «Сяйво» та залучення  до управління книгарнею фахівця – «професіонала» в області заготовки металобрухту. В даному аспекті дивує лише мовчазне погодження з вибором сфери діяльності начебто книгарні поважної наглядової ради, запрошеної Поповим для координування діяльністю псевдокнигарні, до складу якої входять такі  персоналії як видатний письменник, публіцист Юрій Щербак, письменник Михайло Слабошпицький та поет, видавець Іван Малкович.  Невже корифеї вітчизняного літературного процесу свідомо погодились виконувати бутафорську місію?… 

В контексті сьогоднішніх загальнополітичних та соціальних трансформацій, підмін понять та цінностей, що відбуваються в нашому суспільстві, ситуація з «Сяйвом» виглядає абсолютно логічною та типовою. Але ж, донедавна, українське книжкове середовище було поза інтересами влади.  Воно замале, специфічне та «дріб’язкове», як для великих маневрів. Чому ж тоді, маючи такий клопіт з колективом книгарні «Сяйво», голова КМДА врешті не припинить цей абсурдний та коштовний для міського бюджету балаган?  Чому  не поверне колективу ТОВ «Книгарня «Сяйво» юридично, законодавчо обґрунтоване право на подовження договору оренди приміщень книгарні і продовження професійної комерційної діяльності?  Адже в даному випадку приміщення книгарні залишатиметься власністю громади міста Києва,  та і штучно створена псевдо-книгарня  не витягуватиме з міського бюджету безцінні для киян кошти. Напередодні виборів в мери Києва цей «благородний» вчинок виглядав би дуже показовим для його іміджу та переконливішим, ніж мішечки з гречкою для свідомого електорату. Принаймні, як це доводять факти, Попов все ж таки турбується та створює свій штучний опікувальний київськими культурними об’єктами імідж. По це навіть свідчить остання його показова акція на Парковій алеї: заплющивши очі на свавілля чиновників -рейдерів,  що зазіхнули на забудову Паркової алеї, він  відчув потужний громадський спротив  та  скористався можливістю, приїхав на акцію по захисту алеї від знищення. Приїхав  на годину раніше ніж громадські організації  і навіть посадив деревце, пообіцяв на камери зберегти  алею  і… втік.

З метою моніторингу позиції  професіоналів книжкового бізнесу щодо ситуації  книгарні «Сяйво книги» я звернувся до найпотужніших операторів книжкового бізнесу, найкращих видавців України.

Олександр Красовицький - генеральний директор видавництва „Фоліо"

На сьогодні в оновленій книгарні «Сяйво книги» наша література представлена, але дуже в обмеженій кількості. Чому так, я Вам не скажу, бо питанням постачання книжок займаються наші менеджери.  Скоріш за все, в них виникли проблеми комунікації з співробітниками книгарні. Крім того, я без особливого ентузіазму ставлюсь до співпраці з цією книгарнею, попередники залишили «Сяйво книги» борг перед видавцями. Борг видавництву «Фоліо» складає 30 тисяч гривень.

Я розумію що  адміністрації міста та книгарні не мають займатись розслідуванням справи про рейдерське захоплення книгарні «Сяйво»,  яке сталось у 2010 році й під час якого загарбники вкрали майно попередніх господарів книгарні, обладнання та книжки.  Це питання лежить в юрисдикції правоохоронних органів, кримінального розшуку тощо. Але, в будь якому разі, питання має бути вирішеним.

Щодо керівництва книгарні можу зазначити, воно може походити навіть з непрофесійного середовища, але воно має вести комерційно успішну діяльність.  В «Сяйво книги» я поки що такого не спостерігаю.

Степурін Ігор - директор видавництва «Самміт книга»

Наше видавництво неодноразово намагалось налагодити комерційні відносини з керівництвом книгарні «Сяйво книги», але  ми щоразу отримували відмову. Керівництво книгарні відмовляється брати книжки навіть під реалізацію.

Я вважаю, що Голова Київради має посприяти вирішенню питання про повернення ТОВ «Книгарня «Сяйво» вкраденого  під час рейдерського захоплення майна на суму понад 5 млн. грн. Так само як, з його власних слів, Олександр Попов посприяв вирішенню питання про повернення приміщень книгарні «Сяйво книги» до київської громади в Господарському суді м. Києва в травні 2011 року,  він має й посприяти скорішому розгляду кримінальної справи про вкрадене майно колективу книгарні.

До речі, сума боргу книгарні «Сяйво книги» перед нашим видавництвом складає 20 тисяч гривень. Перелік книжок, який ми віддали на реалізацію ТОВ «Книгарня «Сяйво» складався з дуже цікавої, актуальної літератури, якісної політичної та ділової літератури.  Мені шкода, що ці книжки не знайшли своїх читачів та зникли у невідомому напрямку.

Я вважаю, що комунальні площі книгарні, розташованої в самому центрі Києва та ще й напередодні Євро 2012, використовуються неефективно. Така книгарня може та має приносити відчутний прибуток, який забезпечуватиметься якісним менеджментом на кшталт московського «Бібліо - глобуса». В разі, якщо цим займатимуться непрофесіонали та реалізовуватиметься непрофільна продукція, крах проекту неминучий. Ситуація книгарні «Сяйво книги»  загострюється неефективним використанням муніципального бюджету, коштів киян.

Книгарня «Сяйво книги» мала б стати культурним центром, в якому майже щоденно презентуються яскраві, суто літературні проекти: зустрічі з молодими літераторами, майстер-класи, презентації бестселерів, в тому числі й російських видавництв. Але, в першу чергу, книгарня має представляти широкий сучасний книжковий асортимент.

 Ніна Прибега – директор Державного спеціалізованого видавництва «Мистецтво»

Свої книжки видавництво «Мистецтво» книгарні «Сяйво книги», за умов відсутності передплати, не дає. Видавництво «Мистецтво» займається випуском художніх альбомів, путівників та художньої літератури. Ця продукція  користується попитом у киян та гостей столиці як  пізнавальна, коштовна та придбана в якості незабутніх подарунків. Аби керівництво книгарні та її  опікуни з КМДА вирішили питання про безвідсоткове кредитування бюджету на закупівлю літератури  в рамках нормального ринкового господарювання, я впевнена, від цього імідж та комерційний зиск книгарні тільки б покращився. Більш того, наші книжки могли б дуже гарно реалізовуватись напередодні Євро-2012.

Книгарня «Сяйво книги» заборгувала нам певну суму за вкрадені під час рейдерського захоплення книги. Я взагалі не розумію, чому нове керівництво не вважає цей борг своїм власним. Книгарня є муніципальною власністю й завжди знаходилась на балансі міських комунальних підприємств. Перехід з балансу на баланс не означає перекреслювання попередніх комерційних відносин. Існує економічне поняття спадкоємності боргових зобов’язань. Якщо Голова КМДА потурбувався про повернення до київської громади приміщень книгарні «Сяйво», захоплених рейдерами, він має й потурбуватись про вирішення питання щодо повернення вкраденого рейдерами майна, в тому числі й наших книжок.

Також хочу зупинитись на друкарській машині Ксерокс, яка зараз використовується фахівцями книгарня «Сяйво книги» для тиражування книжок на замовлення.  Це не нормально. Книгарня нехтує авторським правом видавців та тиражує чужі твори незаконно. Керівництво книгарні публічно обіцяло заключити з вітчизняними видцями угоди про можливість тиражування книжкової продукції  й сплачувати за це певні, фіксовані угодою, гроші. Вони цього не зробили.

Щодо продажу ляльок в книгарні замість літератури скажу наступне: якщо продаж книжок або іншої продукції в книгарні прописано в Статуті підприємства, вони мають законне право їх продавати.

Віктор Таранов


НазадДо верху
  Колонка експерта  
Народний депутат Верховної Ради

Ярослав Кендзьор

10 лютого 2012 року, впродовж роботи Шостого скликання Верховної ради України Сергій Ківалов проголосив про своє звернення до Генерального прокурора України, голови Київської міської державної адміністрації про недопущення приватизації та незаконного захоплення приміщень книгарні "Сяйво книги", розташованих за адресою: місто Київ, вулиця Червоноармійська, 6.









MATRA PROGRAMME,
NETHERLANDS MINISTRY
OF FOREIGN AFFAIRS
Технологічна підтримка Activemedia